Корпункт телеканалу «Ми – Україна» працює в Запоріжжі 24/7. Медійники висвітлюють наслідки російських ракетних атак, а також життя українців у прифронтових територіях. Як зараз працюють та з якими викликами стикаються на зйомках більше детально для Запорізького ЦЖС розповіла журналістка корпункту Олена Каптюх.
– Як часто ви їздите на зйомки в прифронтові території?
– Намагаємося їздити якомога частіше. Але не всюди є можливість потрапити. І справа не лише у дозволах від військових. Зараз складається неприємний феномен щодо ставлення до журналістів саме місцевих у прифронтових містах та селищах. Не маючи змоги безпосередньо обвинуватити росіян, жителі почали направляти свій гнів на журналістів. Начебто, після приїзду журналістів, починається обстріл. Вже є досвід, коли зйомки відмінялися, бо місцеві були категорично проти приїзду телевізійників. Але як пояснити місцевим, що часто лише завдяки журналістам і оприлюдненню проблем є можливість їх вирішити…
– Чим запамʼяталась недавня подорож?
– У Степногірську ми мали на меті зняти репортаж про те, як місцеві готуються до холодів. Коли знаходишся у таких містах та селищах – ціла година пролітає, як хвилина. Бо адреналін від вибухів ти відчуваєш десь біля горла. Але треба працювати і ти перетворюєшся на робота. В Степногірську, який ще до війни зазнав злиднів, завжди запам’ятовуються люди. Пенсіонерка, на своєму велосипеді щотижня долає кілометри дороги, аби привезти води своїм колишнім сусідам біля фронту…Прибиральниця, яка миє порожній під’їзд багатоповерхівки «аби було чисто»….двірниця, яка утеплює троянди на зиму, просто під час канонади артилерії…історії людей і їх очі ви не забудете ніколи.
– Що найважче у таких поїздках? З якими труднощами приходиться стикатися?
– Я не буду розповідати про труднощі отримання дозволів – бо у нас війна і варто розуміти, що якщо із журналістом щось станеться, будуть питання до військових офіцерів, які надали ці дозволи… Найважче – це бачити горе людей і підбирати слова, коли ти з ними прощаєшся і їдеш в більш менш спокійне місто, де є вода, опалення та світло.
– Чи є у вас вже якісь наработані лайфхаки, як працювати в таких умовах швидко і ефективно?
– Я працюю із професіональною командою – тому питання швидкості, а разом з тим ефективності не стоїть. Лайфхаки відпрацювати неможливо – бо кожна поїздка унікальна і неповторна [в поганому сенсі]. Варто бути готовими, уважними, тримати телефон поряд, бачити можливі місця для укриття, аптечку і т.д. Але ви ніколи не зможете продумати все до дрібниць – бо прилетіти може в будь-яку секунду.
– Чи потрібна вам допомога від Центру журналістської солідарності НСЖУ [і яка саме], щоб поліпшити свою продуктивність в таких умовах?
– Телеканал та військові допомогли із оснащенням. В пресцентрі ЦЖС можна було б писати інтерв’ю, онлайн чи оффлайн, і це було б дуже комфортно – бо ми працюємо «на колесах». Саме таку можливість і надає медійникам наш Запорізький Центр журналістської солідарності. У нас створені всі умови для творчої роботи! Тож чекаємо вас!
– Я знаю про Центр, чула від колег багато хорошого. І обов’язково при нагоді скористаюся такою можливістю!
Дар’я ЗИРЯНОВА, фото авторки
На фото: Олена Каптюх – журналіст, Дар’я Зирянова – оператор
