Враження від фільму «Крути 1918» неоднозначні. Складно виокремити якусь одну емоцію, подати одну оцінку. Забагато аналогій між історичними подіями та сьогоднішніми днями. Боляче згадувати, сумно, важко…
В український прокат фільм «Крути 1918» режисера Олексія Шапарєва вийшов 7 лютого. Картина знята за підтримки «Держкіно». Бюджет кінострічки – близько 52 млн. грн.
Найстрашніший жанр кінематографа в Україні, на мою думку, – історичні фільми. Тому що на хвилі триваючої війни кіно стає засобом переосмислення перекрученої багатьма «експертами» нашої історії. «Крути 1918» – це більше прояв патріотичної політики, ніж художній твір. Найголовніша перевага розкривається тиnром – «основана на реальних подіях».
Бій під Крутами 30 січня 1918 року – абсолютно реальна історична подія. Завдяки молодим хлопцям-студентам, які виступили проти більшовиків, УНР встигла придушити заколот у Києві і підписати Брестський мир з німецькою та австро-угорською імперіями. Таким чином, тодішня Україна змогла ненадовго, але врятувати молоду державність.
Але треба сказати, що сценарій фільму не зовсім відповідає масштабності історичного підґрунтя, кошторису та акторського складу.
…На Софійській площі в Києві відбувається величезний мітинг за участю Михайла Грушевського [роль грає Сергій Дзялик] і Симона Петлюри – [Дмитро Ступка]. Перед сценою десятки тисячі українців, які дуже уважно вслухаються. Більшовики під проводом Михайла Муравйова [Віталій Салій] зовсім скоро будуть в Києві. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усіх: від боєздатної частини армії до студентів. Звичайно, в натовпі самими амбітними, мужніми і трохи самовпевненими виявляються саме вони. Натовпом студенти кидаються записуватися в ряди армії. Всі, крім сина генерала Савицького Андрія [Євген Ламах]. Він завзятий пацифіст, який війну не сприймає. Але в певний момент Андрій все ж ламається і записується в ряди молодої армії.
Тиждень підготовки – і їх кидають на бій під Крутами. Чого молодий хлопець не очікував, так це зустрічі з братом Олексою [Андрій Федінчик] на нещасливій станції при жахливих кривавих обставинах.
Студенти гинуть від рук Муравйова і його армії. Вдома не дочекалися синів родини…
На тлі цих доленосних подій розгортається любовна лінія: брати Андрій та Олекса закохуються в одну дівчину – Софію [Надія Коверська]. Але вона чомусь видається нещирою. До того ж, половину фільму займає ще й занадто штучна шпигунська історія.
От що зачепило за душу і не відпускало, так це музичний супровід. Саундтрек написав італійський композитор Марко Моріні. Пісні були виконані гуртом «Гайдамаки» та співачкою Христиною Соловій. Вразили також батальні сцени. Для зйомок знайшли близько двох тисяч одиниць реальної зброї початку XX століття.
Фільм «Крути 1918» – спроба відновити історію, показати правду, але з домішкою нереальних подій і вигаданих персонажів. Показ такого фільму був потрібен ще дуже давно, але, на жаль, період революції 1917–1921 р. в Україні зовсім не цікавив режисерів. Якщо б картина з’явилась раніше (2000 – 2010 роки), можливо, перебіг сьогоднішньої війни був би зовсім іншим. Тому що між подіями, здавалось, дуже далекими, є багато спільного.
Ця важлива для українського суспільства кінострічка є доволі слабкою. Так, є дуже потужні кадри та сцени, під час кульмінаційних сцен просто неможливо стримати сліз. Але стрічка має й дуже багато посередніх, штучних епізодів. Проте, я раджу подивитися цей фільм, заради пам’яті важливих історичних подій минулого, і задля власної оцінки кінокартини.
Анастасія Куркіна, ЗНУ, факультет журналістики
