У перші місяці війни дуже багато підприємств у Запоріжжі закрилися або різко скоротили обсяги виробництва. Однак згодом малий бізнес став поступово оживати. Ба більше, почали відкриватися нові підприємства. Серед них і чудове кафе-кондитерська “Любуля”, де ви можете не тільки скуштувати смачнючих авторських тортиків з кавою, а й помилуватися картинами запорізьких художників. А за бажання і придбати вподобане полотно.
Наталя Громова понад 20 років пропрацювала кондитером на одному із запорізьких підприємств. Справу свою любила, підходила до неї творчо, і практично будь-який приготований нею торт виходив справжнім кондитерським шедевром. Про власний бізнес Наталя якщо й замислювалася, то здійснити свою мрію ніяк не наважувалася. Просто не знала, з чого почати, та й стартових грошей достатньо не накопичила. Однак, коли дізналася про держпрограму мікрогрантів “Власна справа” [вже після початку повномасштабної війни], вирішила ризикнути – відкрити свою кондитерську. І не прогадала. Хоча перешкод і перепон було чимало.
– Досвіду ведення бізнесу в мене не було, – каже кондитер. – Але мені допомогли спочатку з написанням бізнес-плану, а потім і в питаннях маркетингу, розрахунків тощо. Уже через тиждень після подачі бізнес-плану мене запросили на співбесіду в Запорізький центр зайнятості. А ще через три тижні я отримала повідомлення, що ухвалено рішення про виділення мені гранту в розмірі 250 тисяч гривень. Одразу після цього я, за умовами програми, зареєструвалася як фізособа-підприємець і відкрила рахунок в Ощадбанку.
Для запуску кондитерського бізнесу суми мікрогранту все ж не вистачало. Але в Наталії були власні заощадження, і вона все до копієчки теж вклала в нову справу. Кондитерську планувала відкрити вже восени минулого року. Але не вийшло. Якраз тоді почалися масові ракетні обстріли Запоріжжя. І одна з ракет влучила в житловий будинок, на першому поверсі якого Наталя збиралася орендувати приміщення. Це був той самий будинок, де колись розміщувалося знамените запорізьке кафе “Маленький Париж”. Російська ракета знищила цілий під’їзд, зокрема й приміщення колишнього кафе. Загинули люди. Це був шок. Наталя довго не могла прийти до тями. Але потім усе ж таки вирішила довести розпочате до кінця – незважаючи ні на що. Вона знайшла нове приміщення, зробила в ньому капітальний ремонт, купила необхідне обладнання і в січні відкрила кафе-кондитерську “Любуля”.
– Я орендувала окрему будівлю, розташовану у вдалому для торгівлі місці, неподалік від Малого ринку – по вулиці Шкільній, 19-а, – каже Наталя Громова. – Раніше, ще до війни, тут теж було кафе, що добре для мого бізнесу. До того ж власники будівлі пішли мені назустріч і знизили на третину початкову плату за оренду. Я зробила ремонт і невелику реконструкцію, обладнала зал для відвідувачів. На грантові гроші придбала меблі, барну стійку, вітрину-холодильник, холодильники на кухню, морозильну камеру, грубку-духовку тощо. Частина коштів пішла на орендну плату та закупівлю пакувальної тари й посуду. Кількість клієнтів з часом стала зростати. У мене сімейне кафе. Поруч розташований дитячий майданчик. Тому до нас часто заходять мами з дітьми поласувати чимось смачненьким.
У кав’ярні-кондитерській можна не тільки попити кави чи соків зі шматочком тортика чи капкейком, а й замовити торт для сімейного свята. За словами господині, усі кондитерські вироби готують винятково з натуральних продуктів, на вершковому маслі – без маргарину, комбіжирів, без хімічних домішок і барвників [натуральні барвники використовуються лише для декору]. Особливою популярністю користуються “Медовик”, “Наполеон”, шоколадний торт із вишнею, бісквітно-фруктовий із персиками, десерт Павлової, тістечка Макаронс із мигдалевого борошна тощо. Вони створюються за класичними рецептами, але обов’язково з авторською “родзинкою”, що робить їх особливо смачними та неповторними.
Також у кондитерській готують зефір – класичний яблучний і смородиновий, варять карамель і роблять льодяники для дітей із додаванням ізомальту замість цукру [цукрозамінник нового покоління, має низьку калорійність і не псує зубну емаль].
Не менш важлива і подача товару. Десерти “на винос” тут упаковують у зручну й екологічну картонну тару [щоб ніжний товар не пом’явся]. А якщо солодощі купують комусь у подарунок, то пропонують на додаток авторські ексклюзивні листівки запорізької художниці Марії Петрової.
– Маша спеціально для нас створює такі листівки – на різні теми, – каже Наталя. – А стіни нашого кафе прикрашають картини запорізьких художників. Причому вподобану роботу можна придбати. Така ось міні-виставка, яка постійно оновлюється.
Разом із Наталею в кафе також працює Валерія – виконує обов’язки баристи. Рік тому вона закінчила ЗНУ, спеціалізувалася на туризмі та готельному бізнесі. Але за своєю спеціальністю знайти роботу не змогла – війна дуже сильно підкосила туристичний бізнес. Якийсь час займалася страхуванням, але теж не склалося. А вже цього року Центр зайнятості запропонував Валерії працевлаштуватися баристою в кафе Наталії Громової, яке щойно відкрилося.
– Усьому вчилася на місці, – каже Валерія. – Але швидко освоїлася. До того ж мені дуже сподобалася і загальна атмосфера в кафе, і моя робота. Я також веду інстаграм-сторінку нашої кондитерської. Постійно викладаю нову інформацію про нас і фотографії…
За направленням служби зайнятості Наталя збирається взяти на роботу ще одного співробітника. Тим паче, що кількість клієнтів постійно збільшується і справлятися удвох стає дедалі складніше.
Бажаємо удачі!
Світлана ШКАРУПА,
Фото авторки.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
