Наближається новий навчальний рік, коли в четвертий клас підуть перші вихованці Нової Української Школи [НУШ]. А ще за п’ять років вони мають отримати умови для профільної освіти – в ліцензованих і устаткованих за останнім технологічним словом ліцеях.
Заснувати ліцей може кожна громада. Але…
Нагадаємо, що згідно з Законами України «Про освіту» [2017] та «Про повну загальну середню освіту» [2020], з 2027 року освітня система у державі виглядатиме наступним чином:
- початкова школа [1-4 класи];
- гімназія [5-9 класи];
- ліцей [10-12 класи].
Головна новація в тому, що у ліцеях надаватиметься профільна освіта, аби школярі мали можливість краще підготуватися до майбутнього вибору професії.
Точного переліку напрямків профільної підготовки, як і держстандартів, поки що немає, проте орієнтовно це можуть бути історичний, фізико-математичний, природничий, технологічний, спортивний, естетичний тощо.
Попередньо законодавець наголошував, що в кожному ліцеї має бути не менше чотирьох напрямків, і створюватися вони можуть органами місцевого самоврядування областей і міст з більш ніж 50-тисячним населенням. Це викликало гарячі дискусії, чи не залишаться менші за розміром територіальні громади без цих навчальних закладів.
Врешті 15 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти». Ним виключено норму про «50 тисяч», а замість чотирьох класів різних профілів на паралелі пропонується досить дивне “функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання”.
У законі зазначається також, що “опорні заклади освіти можуть забезпечувати здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої”.
Аналітики вважають, що ці «пом’якшення» нівелюють реформу, проте «МИГу» стало цікаво, чи готова Запорізька область до впровадження хоча б такого лайт-варіанту. І виявилося, що не зовсім… Бо якщо в містах кількості дітей вистачить для формуванні двох профільних класів, то у селищних та сільських громадах згадані пом’якшення не рятують.
Три школи на 250 учнів – не забагато?
В області досі існує щонайменше 10 малокомплектних шкіл [ця цифра наводилася Департаментом освіти і науки Запорізької ОДА у планах оптимізації мережі на 2021/2022 рік]. У кожній з них кількість учнів не досягає ста осіб, вчителі викладають по кілька предметів, устаткування мізерне, умови для навчання залишають бажати кращого. Зрозуміло, що й результати навчання не дуже тішать.
Через це, наприклад, до Чкаловської громади Мелітопольського району навесні завітали фахівці управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області з позаплановим інституційним аудитом.
Кілька загальних цифр.
У Чкаловській сільській громаді мешкає 3518 осіб.
Дітей шкільного віку – трошки більше 250-ти.
При цьому функціонують три школи I-III ступенів [1-11 класи].
У Чкаловській навчається 127 дітей, у Корніївській – 73 дитини, у Калинівській – 57 дітлахів.
До першого класу цього року в усі школи підуть загалом сім школярів…
Спеціалісти управління Служби відзначили відповідальність та працьовитість колективів закладів. Поза тим надали керівникам численні рекомендації, що вони мають вимагати від засновника, аби привести стан шкіл у відповідність до Санітарного регламенту та інших регуляторних документів. Зокрема, усі школи потребують облаштування подвір’я, відновлення огорожі, освітлення у вечірній час, осучаснення приміщень, підведення гарячої води, трансформації бібліотеки в інформаційний центр, придбання обладнання для кабінетів природничого циклу тощо.
Міф “Без школи нема села” живе і процвітає. На жаль…
Навіть в межах однієї школи це величезні кошти, не кажучи вже про три! Звідкіля вони візьмуться у невеликої громади? І чи є сенс вкладати їх у малокомплектні школи? Однак Чкаловська сільська рада, здається, задоволена нинішнім станом своєї освітньої мережі…
І Чкаловська громада в цьому питанні не поодинока. Які б плани оптимізації не малювала обласна влада, усі питання створення, ліквідації, реформування, оптимізації системи закладів освіти у громаді вирішує засновник. А серед депутатів місцевих рад та голів громад усе ще панує усталена думка: “Нема школи – нема села”. Хоча все навпаки.
Коли село розвивається, пожвавлюється економіка – люди не тікають, а прибувають. Разом з дітьми – і живими, і ще не народженими))) – яким і потрібна школа. Проте у багатьох громадах області влада, замість будувати дороги й придбавати шкільні автобуси, чомусь тримається за маленькі школи. Які ну ніяк не можуть дати якісної освіти. То про які ліцеї може йти мова?!
В опорних сільських закладах старшокласників обмаль
Може, ситуація краща у громадах, де є опорні школи, на базі яких можна було б створювати ліцеї?
На жаль, і тут ситуація досить сумна. З 33-х опорних навчальних закладів [ОНЗ] області лише у двох кількість учнів у 10-11-х класах більше або наближається до 50 чоловік (тобто якраз на два профільні класи по 25 осіб).
Це ОНЗ «Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів “Азимут” Приазовської селищної ради [відповідно 54 і 61 учень] та “Опорний заклад загальної середньої освіти “Сузір’я” Оріхівської міської ради [63-42].
Є певні перспективи, за умови економічного зростання громади, наприклад, у Комишуваської гімназії “Джерело” Комишуваської селищної ради [46-34], Нововасилівського НВК Павлівської сільради [45-29],
ОНЗ «Новомиколаївська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Новомиколаївської селищної ради [45-33]. З натяжкою – у КЗ “Веселівська районна різнопрофільна гімназія” Веселівської селищної ради [34-32] та Великобілозерського НВК №1 [школа-дитячий садок] Великобілозерської сільської ради [30-31].
Та чи можуть мріяти про ліцеї, наприклад, “Новоукраїнська гімназія” Більмацької селищної ради з вісьмома дев’ятикласниками та шістьма одинадцятикласниками чи Новопрокопівський заклад загальної середньої освіти Токмацької міської ради [5 і 5 відповідно]?
Ліцей – це не тільки кількість учнів
Коли хтось думає, що реформа – то все міністерські примхи й витребеньки, – то глибоко помиляється.
“Реформа, у тому числі з впровадження профільної школи, покликана створити якісну систему української освіти, яка залежить від спроможності закладів освіти забезпечити учнів навичками та компетенціями для особистісного розвитку і зайнятості на ринку праці, – впевнена начальниця управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області Тетяна Озерова. – Якщо зараз громади в опорних закладах не змогли зібрати досить багато старшокласників, треба добре подумати, що робити далі.
Адже ліцей – це не тільки кількість учнів. Це кадри, які можуть викладати на профільному рівні. Це облаштування освітнього середовища STEM-лабораторіями, комп’ютерними класами, можливостями для індивідуальної траєкторії розвитку і багато іншого.
Крапку у цьому переліку поставить держава, коли виробить ліцензійні вимоги для ліцеїв, яким кожен профільний заклад буде зобов’язаний відповідати. Чи зможе кожна окрема громада забезпечити їхнє дотримання?
Ситуації можуть бути різними. Я не бачу особливої потреби, наприклад, для Долинської, Біленьківської чи Широківської громад створювати власні профільні заклади: вони розташовані поруч із містом, де є і «Козацький» ліцей, і «Січовий колегіум», який працює за ліцейними принципами.
Інша ситуація у Кушугумської громади. Вона теж поруч із містом, але досить велика, там три школи I-III ступенів, які не вміщають усіх дітей шкільного віку. Тож місцевій владі, вірогідно, слід подумати над подальшою розбудовою закладів освіти і одночасною реорганізацією одного із них у ліцей. Хоча все одно усе треба рахувати.
Перспективним виглядає варіант, якщо кілька сусідніх громад об’єднають зусилля, домовляться про співпрацю і створять один ліцей, де навчатимуться діти з усіх громад”.
Профільна школа має бути впроваджена до 2027 року. Але готуватися потрібно вже зараз.
На думку Тетяни Ярославівни, голови районних адміністрацій мали б скликати усіх голів громад на своїх територіях, проаналізувати стан і спроможність наявних шкіл, визначити шляхи реорганізації та розробити мапи майбутніх закладів освіти на 2024-2027 роки.
Чому не можна сидіти склавши руки до 2027 року?
Зараз держава допомагає створювати освітнє середовище для початкової Нової Української Школи. Це не тільки класи, а й ігрові зони, спортивні майданчики, ресурсні кімнати, меблі, обладнання – простір для малечі.
За рік субвенція піде на створення освітнього середовища для п’ятикласників-гімназистів, які навчатимуться за новими програмами. Для базової школи [5-9 класи] теж треба буде перевчити педагогів.
“За підготовку вчителів за новими державними стандартами відповідає КУ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР, – веде далі Тетяна Озерова. – Там свого часу підвищили кваліфікацію усі вчителі початкової ланки НУШ. Цього року почали навчання вчителі-предметники, які працюють у пілотних школах [на них апробується перехід до нового гімназичного курсу], а з січня 2022 року почнеться перенавчання усіх інших – за новими методиками і технологіями.
Це величезна армія. Тому завдання керівників закладів освіти – визначитися уже зараз з освітніми програмами і фахівцями, які будуть працювати над їхньою реалізацією, аби вони вчасно пішли на курси”.
Профільна школа потребуватиме ще більших зусиль і з боку педагогічних кадрів, і з боку оснащення. Тому громадам вже зараз треба визначатися з мережею освітніх закладів, у відповідності з цим оновлювати їхні статути та отримувати ліцензії. І працювати на майбутнє. Бо реформа триває і не розсмокчеться. А за якість освіти на місцях відповідає влада громади.
Ганна ЧУПРИНА