Експерт Юрій Щуклін (в центрі з мікрофоном) на Бізнес-форумі на Хортиці
Цифровізація дійшла й до “Укрзалізниці”. Та чи виграють від цього національні сільгоспвиробники, власники та перевізники вантажів? І яке місце у залізничних перевезеннях займають пасажири?
Про це йшлося під час однієї з дискусій в рамках Бізнес-форуму* на Хортиці, у якій взяли участь член логістичного комитету Європейської бізнес-асоціації, засновник транспортно-логістичної компанії “Зертек” Юрій Щуклін та дипломат, політик, міністр інфраструктури України у 2016-2019 роках Володимир Омелян.
Як читати слово «інфраструктура»
Юрій Щуклін, який займається логістикою зерновантажів 20 років, може розповісти про складні стосунки з “Укрзалізницею” багато. Але наразі його найбільш хвилювало питання про доступ бізнесу до інформаційної інфраструктури цього підприємства.
Не секрет, що залізничний транспорт є однією із ахілесових п’ят виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, якою визначено зобов’язання щодо імплементації семи директив та чотирьох регламентів ЄС у цій сфері. Ними передбачається, зокрема, забезпечення прозорості та недискримінаційного доступу до інфраструктури залізничного транспорту всіх підприємств залізничного транспорту, покращення послуг залізничних перевезень пасажирів та сприяння інтеграції української залізничної системи в залізничну систему Співтовариства. Та надто багато спокус зав’язано довкола “Укрзалізниці”, аби владці швидко приводили її функціонування у відповідність до європейських стандартів.
Здавалося, процес зрушив з місця, коли у вересні 2019 року до Верховної Ради надійшов законопроєкт «Про залізничний транспорт України». За кілька тижнів свої висновки щодо нього надало Головне науково-експертне управління. І вже в першому пункті зауважується плутанина у термінах щодо інфраструктури.
“Йдеться, зокрема, про терміни – «інфраструктура залізничного транспорту загального користування стратегічного значення», «інфраструктура залізничного транспорту загального користування», «інфраструктура залізничного транспорту», «інфраструктура»… У зв’язку з цим у подальшому в тексті проєкту не вбачається можливим визначити, про яку саме інфраструктуру взагалі йдеться”.
Інформаційна система є. Доступу до неї у бізнесу немає
У січні 2020 року законопроєкт «Про залізничний транспорт України» було розглянуто на засіданні Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, який, зокрема, повторив зауваження щодо плутанини в термінах. Чи працює хтось хоча б над чітким термінологічним апаратом, не кажучи вже про його застосування, наразі невідомо.
“Законопроєкт був написаний у турборежимі, – говорить Юрій Щуклін. – До інфраструктури віднесли мости, рельси, шпали, вокзали, багато іншого. Але не внесли головного – інформаційну інфраструктуру, без якої переміщення вантажів неможливо”.
За словами пана Юрія, “Укрзалізниця” має автоматизовану систему керування рухом, вона досить потужна, але вільного доступу до неї у підприємців, пов’язаних із перевезеннями вантажів, немає. Через це кожна компанія вимушена створювати свою міні-систему, що дуже здорожує і гальмує бізнес та не приносить користі самій “Укрзалізниці”. Яка виступає найбільш ефективним засобом для експорту зерна та кукурудзи, за виробництвом яких ми обігнали мало не всі країни світу. Проте наразі варіант доставки цих вантажів до портів залізницею далекий від ідеального.
Олігархи хотіли б перевозити руду безкоштовно
Поглянути на питання трошки ширше запропонував Володимир Омелян. Він впевнений, що багато негараздів відбувається тому, що втрачено кваліфікований менеджмент середньої ланки. Навіть з нинішнім ресурсом можна було би впоратися, якби були фахові логісти та інші спеціалісти.
А головним гальмом на шляху модернізації “Укрзалізниці”, на думку пана Омеляна, є вертикально інтегрована корупція та втручання до справ акціонерного товариства політиків. Їм вигідна невизначеність у законодавстві, що веде до керування перевезеннями у ручному режимі. У чому найбільше зацікавлені олігархи, які мріють перевозити свою руду взагалі безкоштовно.
“Окремі приватні особи везуть свої вантажі втричі дешевше, ніж сумлінні платники податків. І я не бачу в нинішньої монобільшості бажання щось міняти”, – висловив свою думку Володимир Омелян.
Пасажирські перевезення – проєкт соціальний…
Щодо пасажирських перевезень і Юрій Щуклін, і Володимир Омелян дійшли згоди, що це більше соціальний проект, ніж бізнесовий. При тому, що держава жодним чином не підтримує їхній розвиток.
За словами пана Омеляна, історично так склалося, що залізниця Російської імперії, чиї маршрути досі лежать в основі потоків “Укрзалізниці”, створювалася з метою перевезення вантажів, а не пасажирів. На відміну від залізниці Австро-Угорщини, яка орієнтувалася якраз на людей. Проте в сучасних умовах і в європейських країнах пасажирські перевезення дотуються державою. Зокрема, Польща щорічно виділяє на підтримку пасажирських перевезень близько двох мільярдів євро, Австрія – близько п’яти мільярдів, Німеччина – близько 16 мільярдів євро. Україна – нуль.
Що ж робити?
“Перш за все, треба людям сказати правду, – вважає пан Омелян. – Що і центральна, і місцева влада мають сплачувати за перевезення пасажирів “Укрзалізниці”. Має бути чітко артикульовано, що туди треба інвестувати гроші.
Де їх брати? У 2017 році ми створили Дорожній фонд, і це працює. Подібний фонд має бути створений і на “Укрзалізниці”. Задля оновлення рухомого складу, реконструкції колій і підвищення швидкостей. Зараз ми пересуваємося зі швидкостями середини минулого сторіччя, а будівництво нових залізничних колій неокупне. Саме тому свого часу ми висували ідею побудови гіперлупа, бо цей проєкт міг би бути окупним”.
Тема швидкостей та розкладу руху викликала жваву реакцію з боку учасників і простих відвідувачів Бізнес-форуму.
- Хіба нормально, що потяг із Харкова до Запоріжжя прибуває о третій годині ночі?
- Що до Одеси можна дістатися раз на дві доби?
- А до столиці навіть Інтерсіті їде шість годин?
Володимир Омелян вважає, що для вирішення проблем Укрзалізниці (і не тільки) влада має бути людиноцентричною.
“Я вірю в Україну. Ми величезна країна у центрі Європи. Вірю в Хортицю. Це місце, де народжуються потужні проекти і де загадуються наймогутніші бажання”.
Хочеться поділити віру пана Володимира, що мрії про людину як центр уваги держави обов’язково збудуться…
Підготувала Ганна ЧУПРИНА, фото з соцмереж
*Бізнес-форум на Хортиці проходив 22-23 травня у рамках «Арт-вихідних», організованих платформою «Мистецький простір»
