Минулими вихідними в конференцзалі київського кінотеатру «Жовтень», відбулася презентація другого числа часопису «КІНО-КОЛО».
Осіннє число «КІНО-КОЛА», в основі якого співпраця з Київським тижнем критики, має характерне гасло «Кінокритика як вона є».
Дійсно, засадниче питання – якою було, є та станеться кінокритичне діло? Наскільки без нього можуть обійтися самі кінороби й кіноглядачі? Недарма в одному з матеріялів нового числа часопису подибується назва – «Letterboxd та IMDb – соцмережі для глядачів чи нова кінокритика?».
Взагалі ж, більшість журнальних текстів, як і має бути в такому виданні, є аналітичними й, власне, критичними.
Вони спираються на досвід і практику цьогорічного Київського тижня критики. Також тут про ретроспективні програми КТК, про химерне українське кіно та світові фестивальні гіти сезону. Та й взагалі про виживання й життя українських кінофорумів, про воєнну документалістику, найостанніший Одеський міжнародний фестиваль і жагучі українські кінопроблеми.
Культовий журнал «КІНО-КОЛО» виходив у світ 11 років – з 1997 до 2008, а у 2024 відновив свою діяльність. Обкладинка нового «КІНО-КОЛА» марить кінокритичними тінями на вежі «Мегалополіса» Френсиса Форда Копполи. Нині ж «КІНО-КОЛО» є третім профільним часописом «Медіяхолдинґу мистецької періодики», що його представляє Видавничий дім «Антиквар».
