День 26 грудня. Пам’ятні дати та події

Як відомо, 15 листопада 1918 року, на зборах Українського Національного Союзу, було сформовано Директорію – тимчасовий верховний орган УНР, який закликав до збройного повстання проти Скоропадського.

Він складався з п’яти представників трьох політичних партій – Української соціал-демократичної робітничої партії (Володимир Винниченко), Української партії соціалістів-революціонерів (Федір Швець) і Української партії соціалістів-самостійників (Панас Андрієвський).

Повстання почалося 16 листопада захопленням січовими стрільцями під керівництвом Симона Петлюри Білої Церкви та Фастова, а через два дні відбулись перші зіткнення військ Директорії і Гетьманату.

Наступ повстанців було зупинено німецькими військами за 20 км від Києва, однак поширення антигетьманських настроїв по всій Україні і перехід на бік повсталих Запорізької та Сірожупанної дивізій, дало можливість корпусу Євгена Коновальця 14 грудня зайняти Київ. Того ж дня Павло Скоропадський був змушений зректися влади, і 19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в’їхала до столиці.

26 грудня Директорія проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

За час його керівництва був проголошений Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну; схвалено закони про державну мову, про автокефалію Української православної церкви і земельний закон, спрямований на експропріацію державних, церковних та великих приватних землеволодінь для перерозподілу їх селянам. Проте, уряд Чехівського так і не провів жодної з обіцяних соціальних реформ.

Вже в лютому 1919 року Винниченка і Чехівського відправлено у відставку. Сама ж Директорія проіснувала до листопада 1920 року.

Події дня

Цього дня у 2004 році поблизу індонезійського острова Суматра стався землетрус силою 9,3 бали за шкалою Ріхтера.

За своєю силою цей землетрус входить до трійки найпотужніших за всю історію людства, а за тривалістю (близько 10 хвилин) є найдовшим за весь період реєстрації землетрусів сейсмографічним обладнанням.

За оцінками спеціалістів, причиною землетрусу став зсув Індійської та Бірманської тектонічних плит на довжині 1200 кілометрів по лінії тектонічного розлому, що в свою чергу привело до утворення ударних хвиль, які рухались зі швидкістю до 800 км/год і формували цунамі висотою до метра у відкритому океані, а на узбережжі до 38 м.

Через 15 хвилин після першого поштовху, хвиля досягла і змела північний край острова Суматра, через півтори години вона досягла Таїланду, через дві – Індії та Шрі-Ланки, через 8 годин – перетнула весь Індійський океан.

Через деякий час, цунамі обігнуло весь Світовий океан – навіть на Тихоокеанському узбережжі Мексики висота хвилі сягала 2,5 м. Загальна кількість жертв постраждалих від землетрусу, цунамі і повеней, за різними оцінками, становить до 280 тисяч чоловік загиблих і більше півмільйона поранених.

Найбільші руйнування цунамі принесло населеним пунктам, розташованим на узбережжі Індії, Індонезії, Шрі-Ланки і Таїланду.

***

26 грудня 2004 року відбулося переголосування другого туру четвертих виборів Президента України.

Перший тур голосування відбувся 31 жовтня, але жоден з кандидатів не набрав необхідних для перемоги 50% голосів.

Тож 21 листопада відбувся другий тур між кандидатами-лідерами – опозиціонером Віктором Ющенком та прем’єр-міністром Віктором Януковичем.

Невдовзі Центральна виборча комісія оголосила про перемогу В. Януковича. Результати виборів були оскаржені, а політична криза призвела до «Помаранчевої революції». Врешті-решт Верховний суд України анулював офіційні результати і наказав повторити другий тур голосування.

Після переголосування 26 грудня переможцем оголосили Віктора Ющенка (52% виборців, за В. Януковича – 44%).

У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ

В УКРАЇНІ…

Євмен Лукасевич (1871-1929), громадсько-політичний діяч, лікар, публіцист.Був одним з організаторів медичної служби УНР.

На з’їзді українських лікарів у Києві (жовтень 1917) обраний заступником голови Всеукраїнської спілки лікарів і редактором часопису «Українські медичні вісті» – першого в Наддніпрянській Україні періодичного медичного видання.

Лукасевич був одним із засновників Українського Червоного Хреста. Очолював дипломатичну місію УНР в Швейцарії (1918).

Помер у Варшаві. До останнього працював над проблемами української медичної термінології та медичної етнографії, видавав газету «Українська трибуна».

***

Євген Плужник (1898-1936), поет, драматург, член літературних організацій «Ланка» та «МАРС».

Автор поетичних збірок «Рання осінь», «Рівновага»; п’єс «У дворі на передмісті» «Змова в Києві», роману «Недуга».

Поезії Плужника властива особлива витонченість, глибока філософічність, імпресія. Фахівці не без підстав називали Плужника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії 20 сторіччя». У 1934 році Євгена Плужника репресували. Помер важко хворий на сухоти поет на Соловках.

Семен Підгайний, один з тих небагатьох, кому вдалося вирватися зі сталінського концтабору, згадував уже за кордоном про Плужника: «На острів привезли його умирати. Він не міг уже працювати і ліг до соловецького шпиталю.

З того шпиталю навесні 1936 року, незважаючи на всі спроби з боку української соловецької громади (в’язнів) йому допомогти, його винесли мертвим. Могила Євгена Плужника на Соловках – відома, бо з його смерті ГПУ не робило таємниці, як це робилося, звичайно, в інших випадках».

Поетові було лише 37 років.

***

Віктор Юркевич (1898-1939), історик, археограф, дійсний член Історичної секції ВУАН.

Юрій Асєєв (1917-2005), архітектор, реставратор, мистецтвознавець, педагог. Лауреат Державної премії УРСР. Праведник Бабиного Яру.

Киянин. Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту.

Під час окупації Києва нацистами допомагав виготовляти документи, необхідні для порятунку мешканців.

Співавтор проєктів реставрації Кирилівської церкви у Києві, П’ятницької церкви, Борисоглібського собору, Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові, реконструкції Золотих воріт у Києві у 1982 році.

Опублікував 16 книг, монографій та альбомів, понад 260 статей з історії давньої архітектури та мистецтва України.

***

Алла Бабенко (1937), режисерка львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.

Народна артистка України.

… І У СВІТІ

Генрі Міллер (1891–1980), американський письменник.

Автор трилогії «Тропік Рака», «Тропік Козерога», «Чорна весна», інтимно-еротичних романів про кохання, нарисів, есе, спогадів.

Справив помітний вплив на літературу США, особливо на письменників «розбитого покоління». Скандально відома книга «Тропік Рака» вийшла друком у Парижі в 1934 році. Навколо неї одразу ж виник ореол скандальності та сумнівної слави; роман називали порнографічним.

Книжка приваблювала і відштовхувала водночас. Про те, аби «Тропік Рака» надрукували в пуританській Америці, не могло бути й мови. На батьківщину письменника книжка потрапила в 1944 році, після того, як американські солдати, що побували в Парижі, до останнього примірника скупили англомовне видання. В 1961 книжку, зрештою, надрукували в США, що викликало, в свою чергу 60 судових позовів проти видавців. Згодом «Тропік Рака» критики визнали одним із кращих романів у чималій літературній спадщині письменника.

Міллером захоплювались такі естети, як Еліот і Орвелл, а нині скандальний роман можна знайти в будь-якому книжковому магазині. Про нього написані грубезні томи досліджень, архів письменника зберігається в престижному університеті.