Українська держава вкотре продемонструвала зневагу до закладів культури. На перший погляд, “зробила ласку”, вилучивши Постановою Кабміну № 343 музеї, музеї просто неба та історико-культурні заповідники з переліку об’єктів, діяльність яких заборонена під час карантину. Мовляв, з 12 травня шлях культурно-заклопотаним громадянам до скарбниць відкрито. З іншого боку, не надала жодних механізмів відновлення діяльності, переклавши цю невдячну справу на директорів музеїв та місцеву владу.
Музеї, працюйте! Але відповідальність – ваша
Не краще повелося й Міністерство культури та інформаційної політики, яке 12 травня оприлюднило на своєму сайті рекомендації стосовно музейних установ з двох пунктів:
“…відповідно до подання керівника закладу культури [в тому числі рішення щодо безпосереднього прийому відвідувачів] та за рішенням органу управління розпочати роботу з 12 травня 2020 року з урахуванням можливості доїзду працівників до закладу…;
під час прийому відвідувачів… дотримуватись рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів, затверджених в межах повноважень в установленому законодавством порядку Головним державним санітарним лікарем України”.
І це все.
Як польський досвід «недомавпували»
Поза тим і час для розробки, і зразок детальних рекомендацій у мінкульту були.
Ще 23 квітня портал Ліга.нет оприлюднив статтю завідуючої відділом прикладної музеології Державного природничого музею НАНУ Наталії Дзюбенко «Надихнуті прикладом Польщі: відкрити музеї та бібліотеки – передчасне рішення». Авторка коментує слова очільника Міністерства охорони здоров’я Максима Степанова, який 21 квітня, анонсуючи продовження карантину до 11 травня, зауважив, що після цієї дати одними з перших відчиняться музеї та бібліотеки. Фахівці тоді відзначили, що пан міністр змавпував рішення сусідньої Польщі, де послаблення окремих карантинних заходів почалося з 20 квітня. А пані Наталія Дзюбенко в публікації звернула увагу читачів на деталі, у яких, як відомо, криється диявол.
У Польщі відновлення роботи розписано поетапно і покроково Міністерством культури та культурної спадщини.
Там держава теж поклала відповідальність на директорів музейних установ, але кожен мав прийняти рішення про відкриття з огляду на те, чи має він можливість забезпечити виконання усіх пунктів інструкції.
Експерти переклали інструкцію, як убезпечитись і збалансувати збитки…
Пані Наталія Дзюбенко полегшила роботу нашому Міністерству культури та інформаційної політики, зробивши переклад цього просторого польського документу. Немає сенсу наводити його тут в повному обсязі, але деякі моменти впадають в око навіть пересічному читачу.
Це поетапність і якнайдовше відтермінування очної зустрічі з витворами культури та мистецтва – задля безпеки співробітників та відвідувачів.
Перший етап – організація переходу від дистанційної роботи до стаціонарної. Окрім забезпечення усіх працівників захисними засобами, «дистанційної» організації робочих місць, оснащення кас та інформаційних стендів прозорими перегородками, в інструкції йдеться про закупівлю додаткового обладнання для моніторингу [камер спостереження], про посилення й навчання служби охорони, яка буде не тільки слідкувати за дотриманням громадського санітарного режиму на території закладу культури, а й буде відповідальною за проведення санпроцедур [дезінфекція приміщень].
Другий етап передбачає повернення працівників до музейних установ, де вони займатимуться науковою та іншою статутною діяльністю. Але спілкування з відвідувачами дозволено лише на паркових та садових ділянках музеїв. Міністерство культури Польщі розглядає цей етап як тест на правильність процедур та їх застосування співробітниками, а також відпрацювання ризиків для балансу експлуатаційних витрат, бо кошти на обслуговування збільшаться, а доходи очікувано зменшаться.
…передбачити можливу шкоду для колекцій…
На третьому етапі заплановано відновлення відвідування експозицій та тематичних виставок. З обмеженнями по кількості глядачів, тривалості перегляду колекцій, відтермінуванням групових відвідувань і використання мультимедіа та інших пристроїв, що активізуються дотиком [аудіогіди, сенсорні екрани тощо].
Окремим рядком наголошується, що
директори мають подбати про збереження колекцій.
Бо дезінфекційні засоби є хімічно реактивними, мають корозійну дію і можуть пошкодити, наприклад, експонати образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва.
І найважче: “Відмова від організації заходів для великих груп людей [вернісажі, пікніки, ярмарки, огляди, наукові конференції тощо]. Музеї, завдяки соціальній ролі, асоціації з приємними проведенням часу, почуттям безпеки не можуть допустити ситуації, коли спільний простір викликає у публіки думки про підвищений ризик захворюваності”, – йдеться в інструкції Міністерства культури та національної спадщини Польщі.
…і механізм співпраці музеїв із санепідінспекцією. Марний клопіт
Наприкінці повідомляється, що директори музеїв повинні узгоджувати свої дії з санітарними службами. Задля полегшення їхньої роботи міністр культури попросив головного санітарного лікаря Польщі, аби той повідомив підлеглі територіальні санепідслужби, щоб вони були готові до співпраці з музеологами.
Здавалося б, нашому мінкульту усього й роботи, що адаптувати цей регуляторний документ до українських реалій. Але не спромоглися. Чи не схотіли. І нащо, питається, нам таке Міністерство культури та інформаційної політики, яке підпорядковані йому заклади поінформувати незугарне?..
Як польські музеї та бібліотеки виходять з карантину на практиці
Аби переконатися, що інструкції в Польщі були не зайвими, «МИГ» попросив колег з газети «Кроніка Бескидзька» [місто Бєльсько-Бяла, Силезьке воєводство] повідомити, як працюють місцеві музеї, адже відновлення їхньої діяльності, нагадаємо, почалося 20 квітня.
Фрагмент листа польських колег з газети “Кроніка Бескидзька”
Друзі люб’язно надіслали таку відповідь: “Маємо чотири музеї: Замок князів Сулковських, Історичний музей [Стара фабрика], “Будинок ткача” і Музей Юліана Фалата [образотворчого мистецтва в Бистрій коло Бєльсько-Бяли].
Замок князів Сулковських
Історичний музей (Стара фабрика)
“Будинок ткача”
Відвідати їх можна лише індивідуально, групи поки не допускаються. Глядачі мають бути в масках і дотримуватися дистанції у два метри. Перед входом – обов’язкова дезінфекція рук. Не працюють гардеробна та вбиральні. Відвідувачі мають орієнтуватися на вказівки зберігача фондів”.
Колеги повідомили також, як працюють бібліотеки [з нашої кабмінівської постанови № 343 книгосховища чомусь «випали»]: “Центральну бібліотеку Бєльсько-Бяли можна було відчинити 4 травня, але директор вирішив, що з огляду на зміну умов та остаточні приготування, вона буде відкрита з 5 травня. Її філії у різних районах міста успішно відкрилися з 11 по 13 травня.
У бібліотеці обов’язкові маски, дезінфекція долонь, двометрова дистанція між відвідувачами. Немає доступу до полиць з книжками. Не працює читальня, замкнені туалети та гардероб. Взяті додому книжки повертаються до спеціальної ємності зі вказівкою прізвища читача, потім кожна підлягає 14-денному карантину. Якщо хочеш взяти щось почитати, маєш зробити перелік назв і покласти його до спеціальної скриньки. Замовлені книжки можна буде отримати через два дні. Замовлення можна зробити також майлом чи телефоном.
В музеях та бібліотеках скасовано усі події та імпрези [наприклад, музика на Замку, фестиваль музики кросовер, зустрічі з художниками та письменниками]. Поза тим усі культуральні майданчики працюють в тих самих годинах, що й перед пандемією”.
Не факт, що нам потрібні такі жорсткі заходи. Але поляки вважають за потрібне перестрахуватися.
Ганна Чуприна, фото з відкритих джерел
