Цьому фото… навіть не знаю, скільки років – довоєнне воно, з мирного часу.
Зображені на ньому співробітники запорізького тижневика “МИГ”: я – з піднятою рукою, талановита журналістка Анастасія Писарєва – у центрі, і водій Іван Кінаш (шматочок його машини теж потрапив у кадр).
Це ми, дорогою до міста Кам’янка-Дніпровська, будучи зачарованими тамтешньою осінню, яка дуже просилася до нас у попутники, вирішили повторити знамениту сцену з кінофільму «Кавказька полонянка». Сподіваюся, вона вгадується без спеціальної підказки. Особливо за позою Насті, яка виривається з наших з Іваном рук.
Фото зробив, звичайно ж, МИГівський фотокореспондент – блискучий фотомайстер Сергій Томко.
Як давно це було. А ніби щойно.
Здається, моя долоня ще зберігає тепло долоні моєї юної колеги.
Обов’язково повернемося на цю дорогу і в цю осінь після нашої Перемоги – після вигнання з Кам’янки-Дніпровської ворога.
Володимир ШАК
