“Мистецький Форум”, що тривав у Запоріжжі з 15 по 21 серпня, добіг кінця. Вражень від зустрічей з видатними письменниками, художниками, акторами, менеджерами культурних проєктів запоріжцям вистачить надовго. А гості поїхали по домівках, щиро й приємно вражені нашим містом і гостинними господарями. Зараз хочеться ще раз переглянути сторінки цього потужного культурного явища.
Поет, прозаїк, перекладач, есеїст Андрій Любка став один з хедлайнерів, які відкрили семидневний Арт-Форум, не випадково. Він одним із перших підтримав його проведення, опікувався ним і допомагав втіленню цієї амбітної ідеї.
У нашому місті письменник – не вперше. Відлуння Хортиці та Запоріжжя зараз вписуються у його новий твір. Поціновувачі мистецтва про це вже знали:), тому під час зустрічі з письменником уникнули буденних питань, а одразу ж поцікавилися про той вимір актуальних тем, які він хотів озвучити із запоріжцями.
Андрій Любка зазначив, що скучив за форматом великого відкритого заходу, яким став Арт-Форум, і перейшов до справи. На його думку, телебачення зараз втрачає монополію на громадську увагу. Це пов’язано насамперед із тим, що сучасна людина сама хоче керувати контентом, який споживає, а не бути його заручником. В таких естетичних координатах втрачає свої панівні позиції і кінематограф.
«Думаю для мого покоління і трішки молодшого фільм перестане бути точкою мистецької відсилки і аналізу. Ми переходимо в еру безкінечних Нетфліксів. Тенденція, яка із цим перегукується: як люди почали читати товсті книжки. Ти починаєш великий текст, тому що лише у довгий роман можеш поринути з головою. Ми хочемо ніби втекти від реальності.
Я думаю, що одна з функцій мистецтва, можливо найважливіша, це втекти від буденного життя, пошукати щось інше. Тому що будні виснажують і часто не мають сенсу. Розваги людям будуть потрібні. В якій формі вони будуть існувати – питання відкрите», – розповів письменник.
На відкритті Мистецького форуму Андрій Любка поділився із загалом своїми міркуваннями про:
- життя паперової книги в добу цифрових технологій;
- цивілізаційну необхідність бібліотек у XXI столітті;
- імітацію культурного життя заходами, що не формують мистецького контенту;
- стратегічну необхідність заснування літературних резиденцій;
- виховну роботу з чиновниками задля налагодження ефективної горизонтальної співпраці;
- проблему якості художніх перекладів та гідної оплати роботи перекладачів;
- роль медіа в популяризації культури читання
.
Також митець взяв участь у панельній дискусії «Рецепти долання криз у карантинні часи», до якої долучилися художник Матвій Вайсберг, Володимир Омелян, засновниця фестивалю короткометражного документального кіно «Lampa.doc» Наталія Красильникова і письменниця Тамара Горіха Зерня.
Фото – з FB-сторінки ArtForum
