Із перейменуванням Олександрівська на Запоріжжя все було не так просто…
Рівно 105 років тому, 15 березня 1921 року, Олександрівський губвиконком прийняв рішення про перейменування Олександрівської губернії та міста Олександрівськ. Відповідно – у Запорізьку губернію та місто Запоріжжя.
Як пише краєзнавець Роман Акбаш, в жодному документі, крім наказу губвиконкому стосовно перейменування Олександрівської губернії, взагалі не було ні слова про зміну назви міста!
Остаточна, від 23 березня 1921 року, постанова Президії Всеукраїнського центрального виконкому проголошувала наступне: «Олександрівську губернію перейменувати в «Запоріжську губ.» з губерніяльним містом Олександрівськ».
Виходить, із перейменуванням Олександрівська на Запоріжжя все було не так просто.
Рішення про перейменування досі ніхто не бачив…
Подробиці перейменування Олександрівська у Запоріжжя розкрив кандидат історичних наук, доцент Запорізького національного університету Руслан Шиханов.
Він пише, що вперше пропозицію щодо перейменування міста Олександрівськ на Запоріжжя зробив на Олександрівському повітовому з’їзді Рад (який тривав з 7 по 13 лютого 1921 року) делегат від Великомихайлівської волості Яків Шевлюк.
Делегати, після коротких суперечок, більшістю голосів підтримали пропозицію стосовно перейменування Олександрівської губернії на Запорізьку.
Це рішення було згодом остаточно затверджено постановою Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) від 23 березня.
– Але у рішенні не йшлося про зміну назви адміністративного центру губернії, вона залишалася старою – Олександрівськ, – зазначає історик.
Отримавши постанову НКВС про затвердження вищезгаданого рішення губернського з’їзду Рад, місцевий губвиконком видав наказ №19 від 15 березня 1921 року, в якому оголошувалося про перейменування Олександрівської губернії на Запорізьку та … міста Олександрівськ на Запоріжжя.
Причому у чернетках цього наказу містився інший варіант нової назви міста – «Запорізьк».
Завдяки такому «самоуправству» місцевого керівництва Олександрівськ отримав нове ім’я, яке вже з другої половини березня починає вживатися замість старої назви міста, як у місцевій пресі, так і в офіційних документах (бланках місцевих установ, організацій та підприємств, офіційному листуванні та ін.).
Однак спроба легітимно зафіксувати зміну назви міста була зроблена лише через півтора роки після появи згаданого наказу Олександрівського губвиконкому. Цей крок співпав у часі із черговою адміністративною реформою, внаслідок якої Запорізька губернія була розформована, а її колишній адміністративний центр знову став повітовим містом Катеринославської губернії.
25 листопада 1922 року на останньому засіданні 5-го Запорізького повітового з’їзду Рад голова Запорізької міської ради Іван Гаврилов запропонував делегатам з’їзду порушити перед Катеринославським губернським з’їздом Рад питання щодо офіційного перейменування міста Олександрівська на місто Запоріжжя, на тій підставі, що “офіційно назву Запорізької отримала тільки губернія, а місто несе свою попередню назву Олександрівськ”.
Пропозицію товариша Гаврилова делегати зустріли гучними оплесками.
– Наступним кроком у легітимації нової назви нашого міста повинно було стати відповідне рішення ВУЦВК про його перейменування на Запоріжжя, але в цьому криється найбільша несподіванка – цього рішення і досі ніхто не бачив… Чи то Катеринославський губвиконком своєчасно не спрямував відповідного подання до ВУЦВК, чи то у ВУЦВК не пристали на пропозицію губвиконкому, але і досі залишається загадкою – чи існує у природі постанова ВУЦВК про офіційне перейменування нашого міста, – пише Руслан Шиханов.
Але, як би там не було з формальної точки зору, на практиці протягом останніх 105-ти років ми живемо у місті з назвою Запоріжжя.
А як вам “Велике Запоріжжя”?
Деякий час досить поширеним був ще один варіант назви нашого міста, зазначає Роман Акбаш.
У 1930-і роки багато писали та розповідали про “Велике Запоріжжя”.
По-перше, це проєкт чималої такої агломерації автономних, але взаємозв’язаних одиниць. “Велике Запоріжжя… являє собою місто-сузір’я, що складається з окремих районів, які взаємопов’язані …і разом становлять єдиний міський організм”, – писав про це один з авторів проєкту Іван Малозьомов.
Під тими автономними одиницями тоді малися на увазі сім районів – Старе місто, Вознесенівка, Дніпрокомбінат (промзона), Павло-Кічкас, Кічкас, острів Хортиця та резервний район Бабурка.
Словосполучення “Велике Запоріжжя” дуже жваво промаршувало в ужиток та у гасла, на шпальти газет та журналів, на листівки та світлини тощо.
Але межі 1930-х років поширеність назви “Велике Запоріжжя” не перетнула – вона залишилася в історії…
