Вперше Новий рік стали святкували мешканці Месопотамії, святкування було історично задокументоване в третьому тисячолітті до нашої ери.
Там свято відзначали навесні, в день сонячного весняного рівнодення.
Пізніше традицію святкування Нового року підхопили жителі стародавньої Греції та Єгипту.
А в 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар наказав створити календар, в якому рік починався з 1 січня, а календар назвали юліанським.
Дарувати подарунки на Новий рік теж почали в Давньому Римі.
Згодом людство перестало святкувати Новий рік 1 січня, але цю традицію в 1622 році повернув Папа Римський, створивши григоріанський календар.
- У Київській Русі Новий рік відзначали найчастіше в березні. На терена вже сучасної України традицію святкування Нового року саме 1 січня приніс російський цар Петро І у 1700 році, запозичивши традицію в країнах Європи.
У чи не кожній країні існують власні традиції святкування Нового року:
- в італійській Венеції 31 грудня проходить Марафон поцілунків — романтичний флешмоб стартує під звуки святкового феєрверку опівночі.
- в Південно-Африканській республіці на Новий рік традиційно з будинків через вікна викидають старі холодильники. Через існування цієї традиції правоохоронці закривають цілі квартали міст.
- у чилійському містечку Талька Новий рік традиційно відзначають на кладовищі — вшановують пам’ять померлих родичів біля їхніх могил.
- у Румунії фермери напередодні Нового року розмовляють із тваринами, щоб у домі був добробут.
- у Фінляндії Новий рік відзначають із розмахом, святкувати прийнято в колі друзів у ресторані.
День незалежності 1 січня відзначають:
- на Гаїті — від Франції, 1804;
- у Судані — від Великої Британії, 1956;
- у Камеруні — від Франції, 1960;
- у Самоа — від Нової Зеландії, 1962.
А ще 1 січня
В Євросоюзі — День євро.
У Чехії — День відновлення незалежності чеської держави.
У Словаччині — День виникнення Словацької республіки.
В Італії — День конституції.
На Кубі — День перемоги революції.
На Тайвані — День заснування.
У Литві — День прапора
У Танзанії — День посадки дерев.
Також сьогодні — Глобальний день сім’ї і Міжнародний день непальського одягу.
Історичні події 1 січня
154 до н. е. — у Стародавньому Римі день початку річного консульства перенесли на 1 січня.
104 до н. е. — римський консул Гай Марій провів Римом полоненого царя Нумідії Югурту.
45 до н.е. — у Римі ввели юліанський календар, розроблений єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року.
1785 — вийшов перший номер найстарішої лондонської щоденної газети — The Daily Universal Register (у 1788 році перейменована у The Times).
1863 — у США Авраам Лінкольн видав маніфест про звільнення рабів.
1877 — королева Великої Британії Вікторія проголошена імператрицею Індії.
1901 — Австралія стала домініоном Британії.
1909 — у Великій Британії виплатили перші пенсії.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1935 — у Туреччині введені прізвища та скасовані титули.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 — у США відбувалась перша національна кольорова телетрансляція.
1959 — перемога Кубинської революції.
1973 — Велика Британія, Ірландія та Данія стали членами Європейського союзу.
1983 — «Arpanet» змінив основний протокол з NCP на TCP/IP, що привело до появи сучасного інтернету.
1993 — Чехія та Словаччина стали самостійними державами.
1995 — Австрія, Фінляндія та Швеція приєдналися до Європейського союзу.
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — створена єврозона, євро ввели у безготівкові розрахунки.
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2007 — Болгарія та Румунія увійшли до складу Європейського союзу.
Хто народився 1 січня
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, ідеолог українського націоналістичного руху.
1960 — Георгій Делієв, український актор, режисер, гуморист.
1449 — Лоренцо де Медічі, правитель Флоренції, покровитель художників та літераторів.
1467 — Сигізмунд I Старий, великий князь литовський та король польський.
1863 — барон П’єр де Кубертен, французький історик, педагог, літератор, засновник сучасного олімпійського руху.
1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, політичний діяч, засновник ФБР.
