Щасливими власниками трьох перших «горбатих» стали робітники автозаводу «Комунар»
Саме в цей день, 21 листопада 1960 року (65 років тому) почався продаж автівок ЗАЗ-965 «Запорожець».
Першими покупцями нових вітчизняних авто, звичайно ж, стали мешканці Запоріжжя.
Як писала преса тих років, три «горбатих» із номерами «00-01», «00-02 та «00-03» придбали робітники автозаводу «Комунар» – робітник арматурного цеху Синьков, електрик ливарного цеху №2 Дехтяренко та начальниця лабораторії того ж цеху Голубєва.
До кінця 1960 року завод виготовив 537 «Запорожців», а у масовий продаж ЗАЗ-965 пішов вже у наступному році, після грошової реформи.
Нове авто швидко стало популярним через відносно невелику ціну – його продавали за 1 800 рублів.
У той час це дорівнювало приблизно 20 середнім зарплатам по країні. А інженер чи інший висококваліфікований працівник міг зібрати таку суму десь за рік.
ЗАЗ-965 був легким, маневреним і міг їздити навіть поганими дорогами.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
А ще він був простий в обслуговуванні, передбачалося, що водій сам може полагодити авто ледь не «в чистому полі».
Та й економія пального неабияка: на 100 кілометрів новий «Запорожець» витрачав 7,3 літра бензину, а «Москвич-402», для порівняння, – 10 літрів.
Але, крім переваг, одразу ж виявилися і недоліки.
Головні з них стосувалися двигуна – він постійно перегрівався влітку та замерзав узимку, через що часто ламався. І, попри слабку потужність у 22 кінські сили, він працював настільки гучно, що в салоні неможливо було довго висидіти.
Невдалим виявилося розташування бензобака в передній частині кузова, де був багажник. Це створювало додатковий ризик пожежі, а в салоні постійно пахло бензином.
«А ви знаєте, чому у «Запорожця» багажник спереду? Бо на такій швидкості за речами треба приглядати», – жартували у той час.
У цей багажник фактично нічого не вміщалось.
Двері в ЗАЗ-965 відчинялися проти ходу руху авто, замість ручок дверей були засувка-шпінгалет і ремінна петля. Такі двері могли випадково відчинитися на ходу.
Ці недоліки спробували виправити: в 1962 році вийшла оновлена модель ЗАЗ-965А.
Головною особливістю була модернізація двигуна: потужність зросла з 22 до 27 кінських сил, а максимальна швидкість – з 80 до 90 кілометрів на годину.
Над оновленням працювало власне конструкторське бюро, створене при заводі.
Базова модель випускалася в період з 1960 до 1964 року, а модернізований ЗАЗ-965А – з 1962 до 1969 року.
Усього з 1960 по 1969 рік Запорізький автозавод випустив 332 106 «горбатих Запорожців»
Автомобілі другого покоління «Запорожців» – ЗАЗ-966, ЗАЗ-966В, ЗАЗ-968, ЗАЗ-968А та ЗАЗ-968М – випускалися до 1994 року.
Модифікації відрізнялися деякими дрібними змінами й удосконаленням двигуна.
Але головної проблеми позбутися так і не вдалося – двигун часто перегрівався, а водіям доводилося зупинятися на узбіччях і чекати, поки він охолоне…
Цікаві факти з історії легендарного «Запорожця»
– Основним прототипом ЗАЗ-965 був Fiat 600, принаймні у частині дизайну кузова, частково – незалежною пружинною задньою підвіскою, рульовим механізмом і трансмісією;
– «Запорожець» був єдиним автомобілем у СРСР, який також випускався з зміненими механізмами управління для людей з інвалідністю. Такі версії поширювалися через органи соцзабезпечення;
– Практично кожне покоління «Запорожців» в народі отримувало своє прізвисько: ЗАЗ-965 за характерну форму кузова називали «горбатим», а наступне сімейство ЗАЗ-966 і ЗАЗ-968 за виступаючі збоку забірники повітря прозвали «вухастими». Коли ж забірники на ЗАЗ-968М прибрали, машину назваи «мильницею»;
– Заднє і лобове скло авто були взаємозамінними;
– Також випускалися експортні варіанти «Запорожців». Вони мали торгове позначення Jalta («Ялта») або «Eliette» і відрізнялися від базових моделей поліпшеними споживчими якостями.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
