Дивовижні птахи, носоріг та навіть поцілунок двох змій – чого тільки не побачих у сплетиві гілок старої шовковиці, які марно намагається розплести садівник.
А іноді розумієш, що участь людини у творчості стала руйнівною. І пень бовваніє сумною «посмішкою», і парою йому – люк поруч. Бо ж хтось завбачливо обрізав старому дереву коріння.
Дерева гармонізують простір у любому своєму віці. І навіть тоді, коли скінчилося їхнє життя.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
