За результатами тендеру визначена компанія, яка має виконати капітальний ремонт кіноконцертного залу імені Довженка [така офіційна назва закладу, це не тільки кінотеатр!] у Запоріжжі.
Єдиною учасницею та переможницею останнього тендеру стала ФОП Кожемякіна. За інформацією на порталі О.Довженка публічних закупівель Prozorro, «Капітальний ремонт приміщення ККЗ ім. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 145 ремонт та «Інші завершальні будівельні роботи» будуть виконані за 4 478 347,60 UAH з ПДВ».
Кіноконцертний зал більш ніж із 60-річною історією знаходиться у центрі міста. Має три зали з сучасним кінообладнанням, а також один з найбільших кіноекранів у місті, повідомляє про заклад https://cultura.city.
Основні напрями діяльності:
створення сучасних умов перегляду фільмів,
задоволення соціальних та культурних потреб територіальної громади міста Запоріжжя;
організація змістовного дозвілля й відпочинку для дітей та дорослих, задоволення культурних запитів різних груп населення, показ творів національного кіномистецтва і кіноспадщини, поширення кінотрадицій та здобутків кіноіндустрії, забезпечення прем’єрних та постійних показів вітчизняних фільмів і кращих творів зарубіжного кіномистецтва;
проведення кінофестивалів, кіноконцертів та інших кіномистецьких акцій;
сприяння відродженню національної кінематографії, популяризації кращих творів вітчизняного та світового кіно;
Тобто ніяких особливих потреб у ремонті з опису Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради, який представляє зокрема сторінка https://cultura.city, не спостерігається.
Ремонт профінансують із міського бюджету та власних доходів кінотеатру. Підрядник має провести демонтаж старих перегородок, облицювання стін, стель, підлогових покриттів, заміну віконних і дверних коробок.
Роботи також включають облаштування лінолеуму, утеплення, звукоізоляцію, фарбування стін і стель, заміну водопроводу та встановлення сантехніки. Крім того, передбачені електромонтажні роботи, встановлення кондиціонерів, підключення трубопроводів і зовнішнє оздоблення фасаду: ґрунтування, штукатурка та фарбування.
Деякі заплановані роботи – зокрема демонтаж старих перегородок, облицювання стін – викликає особливу тривогу. Справа у тім, що внутрішнє оформлення фоє кіноконцертного залу імені Олександра Довженка, виконане приблизно сорок років тому, у 1980-ті, – це один з двох збережених монументальних об’єктів з великої кількості втрачених у нашому місті. Двадцять років роботи у запорізькому художньо-виробничому комбінаті художниць Тамари Дружини (1930-2020) та Галини Сапегіної – дали нам спадок, який мав би тримати унікальне обличчя нашого Запоріжжя.
Та втрачені: ресторан «Театральний», дитяче кафе, ресторан «Козачий дозор», улюблене місце запорізької богеми кафе «Париж» (в його зникненні винен не тільки російський обстріл), готель «Інтурист», приміщення індустріального інституту, студентський клуб машинобудівного інституту, спортивний комплекс на о. Хортиця.
Вціліли тільки ККЗ ім. О. Довженка та бар на вул. Лєрмонтова.
Поясню, що маємо, словами мистецтвознавиці Запорізького обласного художнього музею Людмили Іванівни Травень: “З великого творчого доробку, на жаль, збереглись тільки дві роботи: перший рельєфний розпис по штукатурці «Флора» (тепер це кафе «Сюрприз») та масштабні фрески за мотивами творів О. Довженка у однойменному кінотеатрі”.
Там же, у фоє кінотеатру, – барельєф Олександра Петровича Довженка, автор – запорізький скульптор Олександр Жолудь. І є роботи майстра по металу Медера.
Не питаючи автора, його покрасили, мабуть, бажаючи додати новизни роботі, та… треба було ж спитати автора.
Рік тому, до ювілею закладу, був підготовлений матеріал щемних спогадів на сайті нашої газети: https://mig.com.ua/ru/kynoteatr-ymeny-dovzhenko-v-zaporozhe-vospomynanyia-k-iubyleiu/
І тепер, не питаючи ані авторів, ані цікавлячись думкою глядачів та що там – запоріжців, які залюблені у цю красу, у закладі планують за 4,5 мільйонів гривень робити «демонтаж старих перегородок, облицювання стін»?
Яким чином? І як це вплине на твори монументального мистецтва? Чи вціліють вони? Хто дасть відповідь?
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
