Між деревами на галявині лунає дзвінкий звук. Чотири пропелери чорного безпілотника почали крутитись, але літальний апарат ще перебуває у руках військової: квадрокоптером керує жінка. Потім дрон-розвідник плавно злітає та зависає над головами групи українських солдатів зі 141-ї стрілецької бригади ЗСУ, яка дислокується у Запорізькій області.
Про це йдеться у спеціальному репортажі німецького видання Tages Allgemeine Zeitung, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Позивний оператора розвідувального безпілотника – Сатана, але справжнє ім’я – Аня. Їй – 32 роки. Розповідаючи про свою бойову роботу, Сатана зазначила, що зазвичай вони шукають підвал «приблизно за кілометр від лінії фронту, щоб сховатися. Звідти керуємо нашими дронами. Розвідувальні дрони – це очі командирів. Йдеться про пошук позицій супротивника або розпізнавання підготовки до атаки на початковому етапі. Однак розташування все одно доводиться регулярно змінювати, щоб уникнути виявлення».
До війни у Сатани було зовсім інше життя: «Я працювала вчителькою. Маю вчені ступені у галузі права, психології та історії. Мій 16-річний син живе з бабусею та дідусем. Мій чоловік також служить в армії. Я не бачила його півтора року. Коли я вирішила піти до армії, моя сім’я була шокована, але тепер вони мене підтримують. Мій син не повинен йти на війну. Україна бореться не за територію, а за майбутнє дітей. У жодного з нас немає майбутнього під владою росії. Захист України – це моя особиста справа. Мій брат загинув у Маріуполі. Я повинна за це помститись».
*
Фото: Marco Zschieck
