Широківська громада втратила свого жителя та захисника: на війні загинув Савелій Дударенко, 2000 року народження. 
Савелій народився в Запоріжжі, там і навчався в школі.
Мати хлопця, пані Анна, пригадує, що в ті часи Савелій був шибайголовою, втім йому не бракувало співчуття та чуйності, адже він завжди приходив на допомогу.
Десь з сьомого класу у хлопця прокинулася велика любов та пристрасть до кулінарії.
Тож після закінчення школи Савелій вступив на навчання в кулінарний ліцей на спеціальність повара-кондитера.
Але життя склалося так, що він так і не встиг попрацювати за своєю професією, а робив на будівництвах, допомагав перекривати дахи в будинках.
«Він дуже багато готував і постійно це робив. Але крім такого захоплення, він ще дуже любив риболовлю. Завжди казав, що в Августинівці виходить неймовірна рибалка», – пригадує матір Героя.
Але розпочалося повномасштабне вторгнення росії. В хрещеної Савелія, яка проживає в Августинівці, чоловік пішов воювати. Тож жінці не було кому допомагати.
Савелій поїхав до хрещеної. Так він опинився у Широківській громаді.
Хлопець не забував за своє захоплення кулінарією, воно навіть стало йому в пригоді. Він завжди робив багато всіляких смаколиків для бригади, в якій служить чоловік хрещеної.
Коли Савелія покликали до служби в лавах ЗСУ, хлопець захищав нас на Покровському напрямку, одному з найнапруженіших відтинків фронту.
В одному з боїв Савелій отримав осколкове поранення і декілька тижнів пробув у шпиталі. Після цього він вирішив, що його побратимам потрібна допомога, тож вирушив назад на передову.
«Зазвичай він писав мені в мессенджерах, телефонував рідко, бо там погано зі зв’язком, є тільки інтернет. Завжди заспокоював мене, що все буде добре, і що повернеться живим», – пригадує мати.
В одному з боїв Герой загинув.
Хлопець віддав найцінніше, що в нього було – своє життя.
Слава Герою!
Слава Україні!
