Кто и как дискредитирует украинские благотворительные фонды, которые собирают донаты на армию?

Рівень благодійних внесків українців на підтримку військових потреб у 2024 році знизився від 15 до 40 відсотків.

Такі цифри наводять журналісти медіа Bloomberg, посилаючись на коментарі українських благодійних фондів.

– Настрої по всій країні погіршилися через наступ росіян, непопулярну кампанію призову на військову службу та віялові відключення електроенергії.

Побоювання, що Трамп виконає погрози скоротити військову допомогу або змусити Київ укласти невигідну мирну угоду, зробили перспективи ще похмурішими, – зазначають у Bloomberg.

Крім тих причин, які журналісти перераховують у своїй публікації, є ще одна, про яку вони не згадали, і яку вирішили дослідити в OSINT-агенції Molfar.

Йдеться про атаки на благодійні фонди у медіа та соцмережах із залученням ботоферм та навіть реальних лідерів думок для дискредитації їхньої діяльності.

OSINT-агенція Molfar опублікувала розслідування про те, хто руйнує репутацію українських благодійних фондів.

Аналітики переглянули усі атаки, що були скоєні з 20 лютого 2022 року по жовтень 2024 року (та ще одну – в листопаді 2024 року) щодо пʼяти найбільших українських благодійних фондів, котрі займаються зборами на потреби Сил безпеки та оборони України.

Найбільші фонди – ті, які щороку збирають найбільшу суму на потреби військових, і за даними видання Forbes, такими є: платформа United24, «Повернись живим», фонд Сергія Притули, KSE Foundation та фонд Петра Порошенка + ГО «Солідарна справа громад». 

Дослідники зафіксували 379 атак проти українських благодійних фондів

Від початку «великої війни» українські благодійні фонди, котрі збирають кошти для забезпечення ЗСУ усім необхідним, зазнають дискредитації у різних формах та на різних платформах.

Останнім часом фонди дедалі частіше зіштовхуються з атаками в соцмережах та медіа, що призводить до зменшення благодійних внесків на потреби армії.

Під час дослідження атак (у період з початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2024 року) у Molfar виявили сумарно 379 негативних постів та статей, що брали участь в атаках на 5 благодійних фондів.

У Molfar зазначають, що це число може бути більшим, оскільки модератори соцмереж могли видаляти дописи.

З усіх негативних публікацій 36 відсотків мали відвертий російський слід.

Російські структури, які в дослідженні Molfar фігурують як одні із потенційних замовників атак, це узагальнення як російських державних структур (ФСБ, ГРУ та інші), так і російські пропагандисти чи акаунти, які підтримують росію.

У травні 2024 року СБУ виявила 46 ботоферм, які координувались із росії та мали потужність у 3 мільйони акаунтів на різних майданчиках та могли поширювати інформацію на аудиторію у 12 мільйонів людей.

Згідно з аналізом, також серед імовірних ініціаторів атак, окрім російських структур, є й імовірні прихильники певних публічних персоналій чи команд, із якими вони повʼязані.
Розподілення атак за прихильністю до структур Molfar зробив на основі даних, зібраних у ході дослідження.

Усі прихильники до структур чи осіб вказані з приставкою «ймовірно» і є думкою авторів дослідження. Та в деяких випадках виявлені прямі докази про атаки на конкретний фонд від прихильників до структури чи осіб.

Які наративи розповсюджують під час інформатак?

Щодо всіх пʼятьох аналізованих благодійних фондів використовують одну основну закономірність – атаки, які націлені на розповсюдження сумнівів щодо доброчесності та цільового призначення коштів благодійними фондами.

Аналітики Molfar виокремили по три умовні «гасла», що стають наскрізною ниткою для критики та дискредитації фондів: розкрадання грошей, піар на війні, марнотратство.

*В одній атаці могли бути використані декілька типів атак, наприклад, звинувачення на Федорова та Зеленського одночасно та гасла, пов’язані з піаром або розкраданням грошей.

Основна мета – щоб українці та бізнес не донатили фондам, і, відтак, зменшення допомоги для фронту.

Згідно з дослідженням, найбільше атак, зокрема від російських структур, зазнавав фонд Сергія Притули.

Найбільші дискредитаційні кампанії розгорталися під час зборів та були спрямовані особисто проти  засновника Сергія Притули – як особи та волонтера.

– Окремою темою атак є, начебто, купівля трьох квартир Сергієм Притулою під час повномасштабної війни. Хоча нерухомість придбали ще у 2020 році, на нульовій стадії будівництва, про що свідчать документи, які опублікував Притула.

Як кажуть у фонді, мета такої атаки – викликати сумніви у чесності фонду та знизити обсяги донатів. Адже у 2023 році саме формально було отримано право власності, – розповіли у Molfar.

Дослідження показало, що атаки відбуваються зазвичай не під час самих зборів чи проєктів, а вже після того, як вони завершились, тобто вони спрямовані в цілому на підрив довіри.

Фонд «Повернись живим», згідно з даними Forbes та сайтом фонду, на 2024 рік зібрав 12 млрд гривень на сили оборони України.

Фонд часто намагалися атакувати через дискредитацію очільника організації Тараса Чмута.

Наприклад, підозрюваний у перешкоджанні діяльності ЗСУ блогер Мирослав Олешко називав Тараса Чмута «тиловим щуром з політичними амбіціями», але не згадував, що Чмут служив морським піхотинцем.

Команда фонду розповіла, що кількість негативних коментарів від ботів зростає після інтерв’ю з представниками організації чи анонсів нових зборів.

Найпоширеніші наративи – особиста дискредитація Чмута, розкрадання грошей, конфлікт інтересів (мовляв, фонд «Повернись живим» фінансує ТЦК).

Це лише мала частина прикладів, як дискредитують українські благодійні фонди, що допомагають Силам оборони.

Потреби на армію постійно зростають, і волонтерам треба працювати утричі більше, щоб зібрати донати в соцмережах.

А паралельно у тих же соцмережах щоденно триває кампанія зі знецінення роботи фондів, розпалювання ворожнечі та роздмухування недовіри до очільників чи амбасадорів.

Фото та скріни – з відкритих джерел