Церковный праздник 31 октября: кого поминают сегодня и главные запреты дня

31 жовтня за новим церковним календарем згадують святих Никодима і Спиридона Києво-Печерських, а також святого праведного Петра (Калнишевського) Багатостраждального.

Православне свято 31 жовтня за новим церковним календарем (13 листопада за старим) — день пам’яті Никодима і Спиридона Печерських, які ввійшли в історію як проповідники християнства, а також святого Петра Багатостраждального, видатного українського державного, культурного і релігійного діяча, кошового отамана Війська Запорізького Низового.

Церква святого праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського), Буда

Святий праведний Петро Калнишевський — видатний український державний, культурний і релігійний діяч, кошовий отаман Війська Запорозького Низового, кавалер ордену Андрія Первозванного і політичний в’язень російської імперії.

Народився Петро 1690 року, (за іншими даними — 1691-го) у с. Пустовійтівка (нині — Роменський район Сумської області). За переказами, ще 8-річним хлопчиком він потрапив на Січ.

Був надзвичайно розумним, сміливим, служив спочатку військовим осавулом, потім суддею Війська Запорозького Низового.

1762 року козаки обрали його кошовим отаманом, але того ж року, після того, як він зустрівся в Москві з Катериною II, та усунула його з посади. За три роки козаки, всупереч царській волі, знову обрали його кошовим і переобирали на цю посаду протягом 10 років (доки Військо Запорозьке Низове не було анексоване 1775-го).

За часів свого отаманства Петро Калнишевський обстоював володіння і територіальні права Запоріжжя, дбав про поширення землеробства, торгівлі, заселення запорізьких земель. Також Петро посилював свою владу та обмежував права старшин і козацької ради.

Був людиною віруючою — на його кошти збудовано церкву святої Трійці в с. Пустовійтівка, храм Покрови Пресвятої Богородиці в м. Ромни, Свято-Миколаївську церкву в м. Сміла, куплено багато церковної літератури, також кошовий фінансував чимало шкіл.

1768 року на Січі спалахнув козачий бунт — козаки виступили через погіршення свого становища, що було наслідком політики влади російської імперії, але Калнишевський придушив повстання.

У 1775 році князь Потьомкін виступив на засіданні уряду з проектом знищення Запорізької Січі. 100-тисячне військо генерал-поручика Петра Текелія, повертаючись із війни з Османською імперією, обступило Січ — у цей час Військо Запорозьке ще з цієї війни не повернулося.

Калнишевський не мав сил захищатися і здався без бою — росіяни розграбували військову скарбницю, припаси, архів, церкву. Калнишевського заарештували і за пропозицією Потьомкіна довічно заслали в Соловецький монастир — без відпусток, із забороною листування, спілкування з іншими.

Катерина II видала маніфест, яким оголосила, «что нѣтъ теперь болѣе Сѣчи Запорожской въ политическомъ ея уродствѣ (рос)».

У Соловецькому монастирі Петра Калнишевського утримували в казематі №15, на добу виділяли 1 рубль (у 40 разів більше, ніж іншим в’язням).

Але він їх економив — відремонтував свій каземат і вже наприкінці життя купив Євангеліє вартістю 2435 рублів, яке подарував монастирю.

За весь час перебування у в’язниці він здичавів і втратив зір, мав великі нігті, довгу бороду, а одяг на ньому розпадався на лахміття та звалювався з плечей.

Указом нового імператора Олександра 1801 р. Петро Калнишевський був помилуваний. Тоді йому йшов 111 рік, тому він залишився ченцем у монастирі.

naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-petro-kalnishevskiy-108569.html

Помер Петро Калнишевський на 113-му році життя 31 жовтня, похований на головному подвір’ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.

Могила кошового не збереглася, лише на паперті Спасо-Преображенського собору є могильна плита з текстом.

Петро Калнишевський був канонізований українською церквою 2008 року як Петро Багатостраждальний.

***

Никодим і Спиридон жили в XII столітті і прославилися тим, що провели 30 років у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Там вони займалися випіканням проскур — невеликий круглий хліб для вірян, який роздають у храмах.

Про святого Никодима відомо мало: він довгі роки був сподвижником Спиридона, вчився в нього пекти просфори. Так само, як і Спиридон, вів суворе життя і молився з ранку до вечора.

Про Спиридона Печерського ходять легенди. Переказ свідчить, що одного разу піч, у якій готували, і підлога навколо неї загорілися — якби сталася пожежа, знищила б чимало. Але Спиридон не дав цьому статися: він накрив полум’я своїм одягом, який на диво не загорівся, а потім полив усе водою і загасив вогонь. Сам він також залишився неушкодженим.

Після цього випадку Спиридона і Никодима стали вважати хранителями від пожежі. Крім цього, святий Спиридон був наділений здатністю до чудотворення. Обидва ченці прожили до старості, а їхні мощі перебувають там же, у Ближніх печерах.

***

Церковне свято 31 жовтня за старим стилем

Православне свято сьогодні за старим стилем — день пам’яті апостола і євангеліста Луки.

Про що говорять прикмети на 31 жовтня

За прикметами дня судять, якими будуть погода та зима:

• вночі небо в хмарах — чекай дощу;
• птахи сидять насупившись із самого ранку — до затяжної негоди;
• сніг із ранку — зима буде нескоро і теплою.

У народі 31 жовтня — свято Никодимів день. У цей час за старих часів зазвичай переводили курей у тепліші курники — у звичайних їм було вже холодно.

Що не можна робити сьогодні, 30 жовтня

У церковне свято 30 жовтня, як і в будь-який інший день, церква не схвалює сварок і лихослів’я, пліток і наклепу, осуду, жадібності, заздрості, помсти й ліні.

Не слід відмовляти в допомозі тим, хто просить.