Запоріжці не лишаються байдужими до високої політики, в першу чергу до нещодавнього Нормандського саміту. Як показало бліц-опитування в минулому номері «МИГа», громадяни оцінюють його результати як половинчасті: різницю складала лише відмінність між оптимістами та песимістами за традиційною схемою «склянка наполовину порожня чи повна».
Поза тим, питання:
- Який найбільш реальний сценарій розвитку подій та до чого готуватись українцям прифронтових регіонів?
- Чи наважиться Росія на захоплення восьми південних та східних областей України, про що говорив голова Державної Думи Росії В’ячеслав Володін?
- Яким чином протистояти агресивним планам Москви?” –
– нікуди не поділися.
До того ж, наступного року нас чекають місцеві вибори, і питання російсько-української війни так чи інакше будуть використовуватися політичними партіями. Тому «МИгу» стало цікаво дізнатися думки людей, що відстоювали незалежність України зі зброєю в руках, організували Рух опору капітуляції, протестні акції якого стали одним із запобіжників проти здачі національних інтересів.
Гарною нагодою дізнатися про те, що відбувається, стало засідання круглого столу «Нормандський саміт: які наслідки для Запоріжжя», організований ГО «Запорізький медіа-центр». У ньому взяли участь ветерани АТО, волонтери, громадські діячі, представники влади та політичних партій, журналісти із Запоріжжя та Дніпра. На загал, їхня оцінка підсумків Нормандського саміту більш песимістична.
“Нічого лихого не зробив – і слава Богу…”
“Візуально зради не трапилося, – говорить голова ГО “Рух за суспільну справедливість” [м.Дніпро] Геннадій Бутенко. – Якими є таємні домовленості між президентами Зеленським та Путіним під час зустрічі за зачиненими дверима, ми скоро побачимо у Верховній Раді. Бо Путін стовідсотково не залишить Україну в спокої, будуть спроби роз’єднати народ та розколоти суспільство. Тому прифронтові міста мають гуртуватися довкола патріотичних сил і бути уважними. Бо виклики тривожні. Якщо знімальна група російського телеканалу «Звєзда», який постійно оббріхує Україну, сьогодні вільно робить «репортажі» з Майдану, – це щонайменше обурює”.
“Так само обурює, що президент Зеленський запросив до України пропагандистів Соловйова, Кисельова, мовляв, приїздіть і на власні очі переконайтеся, що у нас усе добре, – висловлюється учасник АТО, громадський діяч Станіслав Жулковський [м.Дніпро] . – На об’єктивність цих українофобів годі сподіватися. Між тим повзучий наступ на наші області продовжується. Додаткові три точки розведення військ – ніщо інше, як вирівнювання ворогом кордону , звичайно, не на користь українців”.
“Прикро визнавати, що ми радіємо лише тому, що Зеленський не капітулював, – міркує правник Сергій Суліма. – Бо, хоча я вважаю, що зараз відкритого наступу не буде, розведення військ вже є капітуляцією. Воно відкриває шлях просуванню вперед незаконних озброєних формувань . Перемовини, відкладені на чотири місяці, дають час Росії добудувати «Північний потік-2», а після залагодження питання щодо поставок російського газу Європі в Путіна будуть розв’язані руки… Німеччина з Францією на наш бік не стануть, вони переслідують свої комерційні інтереси, – їхні ж кордони не порушені! Ми можемо сподіватися лише на себе – активних людей, що не “втомилися від війни” і будуть захищатися”.
Єдиний позитив – ветерани АТО об’єдналися
“Так, ми є , і ми не здамося, – продовжує учасник АТО Сергій Пайол [Дніпро]. – І одним із головних завдань волонтерського бойового об’єднання є наведення порядку в місті, відсіч як внутрішнім пристосуванцям, так і зовнішнім ворогам, а також роз’яснювальна робота серед молоді та людей старшого віку”.
“Єдиним позитивом нормандських перемовин стало те, що відчувши реальну небезпеку, на Запоріжжі об’єдналася уся ветеранська спільнота воїнів АТО, – додає ветеран АТО, громадський діяч Андрій Хімічев. – Ветерани переступили через внутрішні розбіжності заради спільної мети – запобігти здачі України”.
“Завдяки громадським протестам «червоні лінії» не були перейдені, – погоджується координатор Руху опору капітуляції, офіцер з безпеки міжнародної гуманітарної місії Дмитро Харьков. – Наше суспільство навчилося об’єднуватися в критичні моменти. Але заспокоюватися зарано. Вороги ще будуть довго «гратися», маніпулювати громадською думкою. Найгірше, що і з українського боку стало менше інформації про обстріли у зоні ООС, начебто замирення йде. Між тим ситуація в зоні розмежування неконтрольована, бойовики там накопичують сили. І за даними розвідки, Росія з кожним так званим гумконвоєм продовжує завозити на Донбас зброю”.
Загроза реваншу «руськомирівців» – не фантазія
“На Запоріжжі є згуртована державницька спільнота, але є й проросійські особи, що у лідерах українофобських партій, – говорить громадський діяч, член Штабу опору капітуляції Олександр Лебідь. – І маємо визнати, що на місцевому рівні задля протидії українофобам за ці роки не було зроблено нічого. Бачимо, що знову піднімають голови колишні комуністи, один із депутатів-«руськомирівців» просуває на чергову сесію міськради ініціативу «Мы за мир», вже вкинута в публічний простір «думка» про повернення колишньої назви нинішній вулиці героя Василя Сергієнка. Тож загроза реваншу існує не у фантазіях”.
“До ймовірного загострення ситуації Запоріжжя не готове, – констатує ветеран АТО, депутат Запорізької міськради Андрій Согорін. – Система оповіщення населення залишає бажати багато кращого, про це свідчить недавня ситуація з забрудненням повітря, коли кілька днів не могли з’ясувати, що воно там смердить. Добре, що зійшлися на «органічних добривах», а якби було щось серйозне? Погано зі сховищами на випадок небезпеки: у 2014 році щось там перевірили, порахували, і на тому справа закінчилася. Влада поводиться за принципом «якось проскочимо» і на політичному рівні, намагаючись «ні в що не встрявати».
“Влада не хоче брати на себе відповідальності, – впевнений громадський діяч, член Штабу опору капітуляції Максим Зайченко. – Аби запобігти запланованій Путіним федералізації патріотичні сили мають пройти до місцевих рад. Все залежить від того, наскільки ми зможемо згуртуватися. В Штабі опору капітуляції ми змогли знайти спільну мову. Так само і зараз маємо знайти формулу для об’єднання”.
“Об’єднані українці – загроза агресору, – переконаний учасник АТО Сергій Шаповалов. – І починати цей процес треба вже зараз”.
Учасники зустрічі обговорили кілька варіантів та схем можливого об’єднання й були одностайними, що затягувати не можна.
Домовитися з «бензоколонкою» = продати Україну
“Треба пам’ятати, що домовитися з Путіним в принципі неможливо, – підсумував політолог Ігор Громов. – Зрештою, від конкретного прізвища мало що залежить. Бо в росіян є теорія, що їхня енергоємна неповоротка економіка четвертого технологічного устрою [цивілізований світ живе вже у шостому устрої] задля більш-менш нормального існування потребує 200-мільйонного ринку. Тобто без України та Білорусі вони приречені, і зараз виживають лише завдяки «бензоколонці». Доки ця імперія не розпадеться, «домовитися» з Росією означає їй продатися.
З огляду на це, напередодні місцевих виборів єднання патріотичних сил надважливе. Бо «другого туру» у демократів не буде”.
Аби не закінчувати на сумній ноті, хочеться навести слова учасника АТО В’ячеслава Чеплухіна, що служив у 25-й окремій Дніпропетровській повітряно-десантній бригаді: “Був недавно у своїй 25-ці. Там тепер багато і запоріжців. Люди готові…”
Шануймося та будьмо пильними!
Ганна Чуприна, фото автора
