У 2021 році, в 30-ту річницю Незалежності України, археологи знайшли в Тягині унікальний артефакт – середньовічну булаву, і це стало справжньою сенсацією. У 33-тю річницю Незалежності ця булава презентується у вигляді 3D моделі – вона відреставрована і оцифрована, її може побачити кожна людина у всьому світі.
“Булаву виявили у горілому шарі фортеці. Це вперше серед північно-причорноморських артефактів знайдено залізну булаву XV століття. Вона восьмикутна, з орнаментом, усередині залита свинцем”, – розказує докторка історичних наук, професорка Світлана Біляєва, яка з 2016 року очолювала Південну середньовічну експедицію Інституту археології НАН України.
До речі, на розкопи до Тягинки не раз виїздив наш краєзнавець Юрій Вілінов, який підтримує добрі стосунки і з пані Біляєвою, і з новокаховськими дослідниками історії, зокрема литовського сліду на Херсонщині, родиною Євсеєвих.
Пані Біляєва припускає, що вона могла належати самому Богдану Глинському, на тоді фактично гетьману Війська Запорозького, він у 1492 році очолив похід у Дніпровський лиман, на Тягинь. Саме цей похід вважається першою письмовою згадкою про запорізьке козацтво.
Розкопки в Тягині, 2021 р. Фото надано ІРЦ «Правовий простір»
Булава – символ влади не лише в Україні за часів Київської Русі, але й у багатьох європейських країнах з часів середньовіччя. Для історії півдня і Херсонщини зокрема датування таких артефактів як тягинська булава є надзвичайно важливим. З наукової точки зору це засвідчує, що вже у XIV-XV століттях тут існувала розвинена цивілізація, і вона точно не мала нічого спільного з історією Росії, яка окупувала ці землі у XVIII столітті, знищуючи все збудоване попередниками. Попередники – це, по перше, Велике князівство Литовське, адже фортеця Тягинь належить до маловідомого періоду розвитку української цивілізації – часу створення Великим литовським князем Вітовтом фортифікаційної лінії вздовж узбережжя Чорного моря (кінець XIV – початок XV ст.).
Процес оцифровки й створення 3D-моделі булави виявився складним і не швидким. Булава потребувала не лише консервації, але й дуже специфічної реставрації, адже у ґрунтах Тягині залізо зберігається погано, сильно іржавіє, тому орнамент майже не зберігся. Кілька місяців артефакт мав перебувати у спеціальному розчині, й тільки після цього стала можлива оцифровка, тож чекати довелося довго.
І от нарешті булава оцифрована командою «єМузей» – одними з найкращих українських спеціалістів з оцифровки і 3D-моделювання. Тепер ви можете побачити і «покрутити» булаву власноруч. Модель працює як з комп’ютера та планшета, так і з мобільного телефона:
https://sketchfab.com/3d-models/77ee4e29d11d44f88491fa5129959eb0
За матеріалами vgoru.org
Фото: vgoru.org
