Відбулася перша Міжурядова конференція про вступ України до ЄС: 25 червня в Люксембурзі міністри з питань Європи усіх держав-членів ЄС та українська урядова делегація оголосили про формальний старт вступних переговорів з Україною. Тобто стартував юридичний процес, який зрештою має привести до повноцінного вступу України до ЄС. Про це пише у статті «ЄС відкрив сторінку історії. Що дають Україні переговори про вступ та які виклики попереду» головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.
Пропонуємо познайомитися з його думками про найближчі наступні події.
“У найближчі пів року публічних подій за цим треком не буде. На наступні місяці припадає головування в Раді ЄС не надто дружньої до України Угорщини, а також зміна влади в Євросоюзі, призначення нового єврокомісара з питань розширення, формування його команди тощо. Крім того, підготовка до наступних кроків об’єктивно потребує часу.
А от початок 2025 року стане новим вікном можливостей для України.
Від 1 січня в Раді ЄС головуватиме Польща. Для того щоб справді вести перемовини щодо адаптації України до права ЄС, треба відкрити перші переговорні глави – і це ми розраховуємо зробити за польського головування.
Першими відкриють одну або кілька глав із “засадничого блоку” – наприклад, главу про правосуддя, або свободи і безпеку, або держзакупівлі. Це рішення, як кажуть у Брюсселі, ще не ухвалене.
А далі швидкість значною мірою залежатиме від нас.
І від того, який прогрес ми покажемо у втіленні цільових індикаторів за першими “засадничими главами”, залежить те, як швидко ЄС відкриватиме наступні переговорні розділи та глави.
Якщо ж Київ імітуватиме євроінтеграцію замість проведення – то й прогресу в переговорах не буде, а буде стагнація, як у держав Західних Балкан.
“Прогрес у кластері фундаментальних реформ визначатиме загальний темп переговорів і братиметься до уваги під час ухвалення рішення про відкриття або закриття нових кластерів або розділів”,
– кількаразово підкреслює переговорна рамка.
Щоби втілити найближчі плани і встигнути почати переговори у “польському вікні”, Київ також має серйозно попрацювати. Пів року між першою Міжурядовою конференцією та відкриттям перших глав – це дуже амбітна мета.
За цей час Україна разом із ЄС має завершити скринінг усіх “засадничих глав” (аналіз українського законодавства на відповідність праву ЄС).
Далі – сформувати й погодити з Єврокомісією кілька планів дій (тобто планів реформ із індикаторами виконання) для розділів щодо верховенства права, захисту меншин, функціонування демократичних інститутів, реформування державного управління тощо.
Жодна з держав, що ведуть вступні переговори зараз, не проводила цю роботу в настільки стислі строки – але в уряді впевнені, що мета є реальною”.
*Повністю статтю Сергія Сидоренка від 25 червня можна прочитати в розділі «Статті» на порталі «Європейська правда».
