У Будинку звукозапису «Українського радіо» 14 грудня зібралася творча команда стрічки та глядачі на передпоказ другого епізоду «Какая разніца» з документального циклу «Остання війна». Але воєнні реалії життя в Україні внесли свої корективи – і довелось імпровізувати в бомбосховищі.
У фільмі йдеться про деколонізацію свідомості українського суспільства протягом років Незалежності, про помилки, яких припустились українці у взаєминах із Росією. У цей час над нашою країною лунало сповіщення про загрозу ракетного обстрілу з боку держави-агресорки, а у Брюсселі приймали історичне рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС.
Гості заходу [дехто у верхньому одязі, бо у підвальному приміщенні прохолодно], ведучі без мікрофонів [але й так чутно], слова творців фільму не за сценарієм, проте все щиро та без зайвого пафосу. Усі слухають, затамувавши подих, і ніби стають посвяченими у щось дуже щемке, у щось дуже важливе. Слова звучать не зі сцени, як це мало бути, а в маленькому просторі сховища з облупленими стінами та трубами комунікацій, але важливість повідомлень від цього не втрачається, а навпаки – ще більше підкреслюється.
Фільм «Какая разніца» – це свого роду робота над помилками, яку під час повномасштабного вторгнення робить кожен українець, українське суспільство й українська держава. І саме про це йшлося під час імпровізованої презентації стрічки у бомбосховищі.
“Це мій особистий авторський погляд на те, що мені боліло і про що я багато думала. Для мене це осмислення цих помилок, це певна колективна психотерапія, це внутрішній перерахунок тих фатальних чи злочинних помилок, які нас ледь не призвели до втрати Незалежності. Мені здається, це дуже важливо, бо це дуже травматичний досвід, як колоніальний, так і постколоніальний, а травма має бути чесно проговорена, осмислена і чесно розказана”, – сказала авторка документального циклу «Остання війна» Мирослава Барчук.
Фільм «Какая разніца» охоплює події з 2005 року по сьогоднішній день, у його основі – хроніка й унікальні архівні матеріали, більшість із яких – власні архіви Суспільного.
Режисерам фільму – Олесі Моргунець-Ісаєнко та Роману Синчуку – довелося передивитися 600 годин хроніки, щоб дослідити, систематизувати й відібрати необхідні кадри.
“У двох епізодах «Какая разніца» дуже багато хроніки. Коли ми почали працювати з Романом Синчуком, ми були вражені, скільки хроніки є на Суспільному. Дуже круто було працювати з цим матеріалом і наповнювати думки, які були вкладені й продумані авторкою проєкту, цією хронікою, обрамляти й зробити цікаву історію. Щоб довести ті слова, які говорять герої, ми знайшли такі кадри, які служать доказом, що це правда. Це дійсно як дослідницький проєкт. Це правда, вона є, і вона зафіксована Суспільним”, – говорить режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко.
Продюсер і співавтор проєкту Володимир Ладижець сказав, що створення документального циклу є важкою та кропіткою роботою, у якій кожен кадр і кожне слово є неоціненними.
“Ми робимо колосальну роботу з розвінчування всіх цих міфів, що насаджувала нам Росія роками й століттями, – про це треба говорити вголос завжди. Я вже неодноразово казав: нам час давати здачу. Вони заганяють нас у підвали, але це нічого не означає, бо ми все одно будемо говорити правду. І маємо зробити все, щоб раз і назавжди з цим народом попрощатися”, – сказав Володимир Ладижець.
Серед присутніх у сховищі Будинку звукозапису – третій президент України Віктор Ющенко, який у фільмі «Какая разніца» є одним зі спікерів. І у стрічці, і під час імпровізованої презентації він поділився своїми думками про коріння зла українського народу та наголосив на важливості консолідації українців.
“Коренем нашого лиха є п’ята колона і Московія. Тому я аплодую кожному національному руху, який завжди починається з тези «Подалі від Росії». Хто б ви не були та де б ви не перебували, запам’ятайте: подалі від Росії! Для цього ми повинні мати міцну державу, ключі від якої – у дусі нації. Ви дивіться, як світ дивується з української нації. Ми ще половину національної роботи зробили – але яку ми маємо сильну націю, яка готова на такі величаві подвиги для світу. І ми по-іншому починаємо розуміти місію мови. Всі ми розуміємо, що в війні завжди перемагає дух. Якщо у вас є дух, ви переможете. Сьогодні не знайдеться такого політика, який би насмілився сказати «какая разніца»”, – сказав Віктор Ющенко.
Співсценарист документального проєкту Юрій Макаров розповів, що попри те, що презентація проходить у підвалі та що навкруги так багато горя, він почувається щасливим, бо є частиною важливого проєкту Суспільного та є частиною України, яка дивує весь світ.
“Працюючи над цим проєктом, щоразу натикався, що це мені зараз здається очевидним, а 20 років тому я в це не вірив, 20 років тому так не думав. І це надважлива історія: не скидати на когось свою відповідальність, зокрема й колективну відповідальність, а усвідомити її як частину нашого спільного досвіду і спадку. Зараз ми в підвалі, навколо стільки горя… та я зараз почуваюся щасливим, тому що ми частина фантастичного проєкту, в який шість років тому ніхто не вірив. Суспільне постійно продукує суспільно важливі сигнали й продукти, за які не соромно. Я почуваюся частиною цієї фантастичної традиції, яка попри всі набиті гулі є не просто життєздатною, а є прикладом для світу – і це називається Україна, а я її частина. Ну хіба це не щастя? Це воно!” – сказав Юрій Макаров.
…Щоби ще раз осмислити, задуматися над причинно-наслідковими зв’язками, зробити свою роботу над помилками та знайти відповіді на питання, за що ми воюємо. У стрічці показано історично-культурно-політичний досвід останніх 15 років – це той час, який ми добре пам’ятаємо, але зараз часто переосмислюємо й аналізуємо. Це відверта інформація про події, історичні факти й особистості, і вони могли сприйматися зовсім інакше, ніж сприймаються тепер.
Оригінал статті: https://stv.detector.media/finansuvannya/read/8116/2023-12-18-v-ukrytti-ta-pid-zvuky-tryvogy-suspilne-prezentuvalo-prodovzhennya-epizodu-kakaya-raznitsa-z-tsyklu-ostannya-viyna/
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=CmgtOmXoyWw
Епізод перший: