Українська природоохоронна група побувала на місці спустошеного Каховського водосховища. Науковці відзначають велетенські масштаби шкоди навколишньому середовищу. Особливо сильного [катастрофічного!] впливу зазнали екосистеми, розташовані вище греблі Каховської ГЕС. З метою вивчення процесів, які відбуваються на дні колишнього водосховища, і була організована експедиція на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ»
В ході експедиції:
дослідили ініціальні стадії заростання сухого дна Каховського водосховища в регіоні НПП «Кам’янська Січ». Зокрема, вивчили видовий склад проростків в різних умовах та на різній відстані від берега;
заклали чотири ділянки для моніторингу біорізноманіття [biodiversity plot] в різних типах екосистем оголеного дна водосховища [мулистих відкладах, мушельних відкладах та похованих ґрунтах]. Закладання моніторингових ділянок дозволило зафіксувати вихідний стан екосистем, а повторні дослідження їх покажуть, як відбуватиметься процес заростання водосховища;
відібрали зразки ґрунту з дна водосховища для дослідження ґрунтових водоростей;
відібрали проби з дна водосховища на віруси й бактерії;
також зібрали зразки ґрунту для дослідження його хімічного складу та фізичних властивостей.
Відбір зразків проводився у різних типах екосистем в затоках Каховського водосховища на території НПП «Кам’янська Січ».
“Ми не могли відібрати зразки безпосередньо з дна основного ложа водосховища, тому що в цьому місці його ширина складає лише чотири-п’ять кілометрів [мінімально 3,3 кілометри]. Власне це і є відстань до російських військових, які окупували Лівий берег Дніпра і щоденно обстрілюють Правий берег річки. Саме через можливі обстріли ми не могли працювати тут. Коли відженуть росіян від лівого берега, плануватимемо ще одну експедицію, на водосховищі, – повідомили учасники експедиції на сторінці організації у соцмережі. – Зараз це, на жаль, неможливо з точки зору безпеки. Натомість, відбір зразків в затоках водосховища дозволи нам бути поза безпосереднім візуальним контактом з Лівого берега. Для ознайомлення з ситуацією у власне головному ложі Каховського водосховища нами була проведена коротка зупинка в смт Нововоронцовка. В цьому місці ширина водосховища досягає майже 20 км, тому тут значно безпечніше, ніж в регіоні НПП «Кам’янська Січ». Загалом картина вражає. …Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає [вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки]. На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика…”
Науковці зараз дискутують: одні кажуть, що в цих місцях будуть інвазивні види; інші − що будуть деревні види; треті − що там частково може відновитися степ. На водосховищі насправді стали проростати рослини. Минуло всього кілька тижнів, як зійшла вода, але місцями біля берегів мул всіяний проросткам, дуже маленькими, які щойно-щойно з’явилися. Те саме відбувається і на берегах острова Хортиця, рослинки можна бачити й на березі старого та нового річища Дніпра.
Які самі рослини першими відновлюються, буде зрозуміло з часом.
Що ж до полеміки про долю водосховища, спеціалісти Української природоохоронної групи вважають, що на місці водосховища слід відновлювати квазіприродні [максимально наближені до природних] угруповання.
Фото Інеси АТАМАНЧУК
За матеріалами відкритих Інтернет-джерел
