Цей лист своєї читачки з окупованого Бердянська оприлюднив телеграм-канал БердянсЬк Сьогодні.
Дослівно:
Вибралися на пляж. На Косу побоялися, поїхали на “Червону гвоздику” (це відомий дитячий оздоровчий центр, розташований на березі моря), там завжди добре було з дітьми купатися, бо море біля берега не глибоке. До війни там ринок був відмінний, бердянці знають про нього: і рибка з пивом, і кава з випічкою, загалом, все можна було купити, навіть пляжний одяг для дітей – надувні іграшки.
Зараз все закрито, пусто, нічого немає, навіть води нема де купити. Закриті ролети та вітер ганяє торішнє сміття, ніби у фільмі про апокаліпсис. А при вході на пляж всіх зустрічає величезна купа сміття, сморід і мухи. Грибків, навісів немає, лежаків немає, туалети закриті, я вже не говорю про медпункти та рятувальників, які мають бути на цивілізованому пляжі.
Про який курортний сезон окупанти розповідають? При Україні до 1 червня вже все було готове: і грибочки стояли, вкриті очеретом, і все інше, і було чисто, а тепер страшно дитину на такий пляж привести… Ми вже не дочекаємось, коли ці «асвабадители» побіжать і дадуть спокій наше місто та наше море!
Нам, звичайно, ще довго після них доведеться все впорядковувати…
А от як самі бердянці відреагували на лист:
– Мої розповідали, що пішли на центральний пляж, а там уже трава через пісок проростає, народу практично немає, пляжу не прибрано, буйків немає. Минулого року хоч якось ще благоустрій відбувався, а зараз усе занедбано;
– Їм (окупантам та колаборантам, тобто) не до облаштування пляжу, чи міста. Вони зібрали валізи і сидять на них, чекаючи на «добру волю» своїх господарів.
Бердянськ, літо 2023 року (фото від БердянсЬк Сьогодні)
