Зелені інтродуценти Запорожжя: звані гості і небажані зайди
Серед інших дерев помітно вирізняється катальпа бігнонієвидна [Catalpa bignonioides Walt.], її ще звуть бузковолистою звичайною. За довідниками, наші катальпи походять із Північної Америки але, приміром, у Китаї та Японії існують місцеві види. Хорибе Такецуне [1670-1703], один із сорока семи ронінів з культового історичного сюжету [фільми на цю тему у Японії від часів з’яви кіно знімають чи не кожні три-п’ять років], у передсмертному вірші-танка згадує катальповий лук [російською переклад О.А. Чигиринської]:
Нельзя заблудиться, идя
По следу тех, кто ступил
На воинский путь.
Вот почему я не раз
Натягивал лук из катальпы.
До слова, руків’я та піхви легендарних японських мечів [катани, вакідзасі тощо] зазвичай робилися із деревини магнолій.
Коли катальпа цвіте, дуже здалеку її стовпчики суцвіття можна прийняти за каштанові. Але вони інші формою [не конусовидні], листя у катальпи велике, серцевидне [як у бузку], плодові коробочки довгі, від 15 до 40см довжиною, вузькі, стручковидні, з досить великими насінинами.
Власне, наші вже ніби рідні кінські каштани [Aesculus hippocastanum L.], попри звичайність, теж не місцеві. Їхня батьківщина – Південна Європа. Коли з’явився «Київський вальс» на слова А. Малишка, в Україні каштан став, серед інших, невід’ємним символом Києва:
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, –
Ти щастя моє.
Юрій ВІЛІНОВ, Сергій ШИШКОВ