Запис, який зробив сьогодні ввечері у себе на сторінці у соцмережах історик, краєзнавець Сергій Звілінський:
Кладовище Подолянської сотні Гуляйполя, або в народі Заповітське, або просто Хрестики. Воно складається з двох частин – старої та нової. Здійснювати поховання тут почали з кінця ХІХ ст. Тут похована більшість моєї рідні – десятки могил лише рідні.
Враховуючи мій історичний фах та грунтовне занурення в історію міста, абсолютна більшість прізвищ на кладовищі мені була знайома і я розумів кому вони ким доводились, звідки переїхали в місто, на яких кутках жили і де були їх старі хати.
А далі, поділившись спогадами, пов’язаними з кладовищем, Юрій пише:
Вчора в центральну частину Подолянського (Заповітського) кладовища прилетів рускій «град». Влучив прямісінько у старезну сосну. Зруйновано десятки могил. По пазлам з табличок я сьогодні вгадував знайомі з дитинства прізвища.
Неймовірно насичений запах хвої застиг у вологому дощовому повітрі території вічного спокою…..
Могили моїх цього разу минуло.
Я не знаю як це коментувати і усвідомлювати.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
