Календар «Знаменні та пам’ятні дати» вже більш ніж півстоліття готує краєзнавчий відділ Запорізької обласної універсальної бібліотеки. Готують матеріали співробітники ЗОУНБ, а також історики, краєзнавці, мистецтвознавці, журналісти. Це видання включає в себе хронологічний перелік пам’ятних дат і подій минулого Запоріжжя. Презентація друкованого накладу календаря вже декілька років становила непересічну радісну подію в житті нашого міста. Ни жаль, календар «Знаменні та пам`ятні дати Запоріжжя 2023» не мав презентації та не має паперового вигляду. Та вже нині pdf-версія [в електронному вигляді викладені календарі з 2004-го року, цьогорічний – вже 20-й] набирає переглядів на офіційній сторінці бібліотеки. Це найбільш затребуваний ресурс за кількістю звернень, – кажуть бібліотекарі. Доступ – за посиланням https://zounb.zp.ua/resourse/zaporizkyy-kray/znamenni-dati/znamenni-ta-pamyatni-dati
Напередодні відкриття 7 квітня виставки одного з цьогорічних ювілярів – Миколи Іолопа – у Запорізькому обласному художньому музеї, згадаймо митців, які створили живописний спадок нашого краю.
Сторіччя із дня народження Михайла Гребеннікова, щирого «портретиста» нашого міста, ми мали відмічати 1 березня. Наша газета писала про відновлення біографії митця, завдяки чому: “перша персональна виставка «Любов до життя» відбулась у 2016 році в Запорізькому обласному художньому музеї. Твори художника експонувалися у картинних галереях Нової Каховки та Енергодару. Родина художника подарувала Запорізькому обласному художньому музею 18 найкращих робіт М. П. Гребеннікова”.
Микола Іолоп, на виставку якого запрошує ЗОХМ до 70-річчя із дня народження, і саме в день народження, – ліричний художник та непересічний педагог. Твори зберігаються у Запорізькому обласному художньому музеї, Миколаївському обласному художньому музеї, у Бердянському художньому музеї імені І. Бродського та у приватних колекціях України, Європи та Америки. Про свій викладацький досвід розповідає так: “Я вчився. Мене вчили. І тепер я вчу. …Я не зраджую класичним правилам. …Спочатку ти маєш знати! І тільки після того, як навчишся правильно, почнеш розуміти форму, можеш її змінювати, як хочеш. І тоді вона буде гармонійною”.
27 квітня – 60 років від дня народження Галини Павлів. Народжена на Івано-Франківщині, майстриня народної творчості створює унікальні етнографічні ляльки, які відповідають певним історичним подіям та народним святам. “Найвідоміші з її ляльок — Князь Володимир, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий, Роксолана. Багато у колекції майстрині представників запорізьких козаків”.
6 травня маємо 70-літній ювілей Лілії Бережненко, представниці творчої династії, яка виконала оздоблення декількох громадських закладів у нашому місті, а також як керівниця студії образотворчого мистецтва Будинку культури металургів підтримала художній хист своїх учнів.
Як радісно б ми мали відсвяткувати 75 років від дня народження Віталія Пилипенка 19 травня! Та, на жаль, цього майстра, засновника сучасного козацького українського напрямку в мистецтві, на стало у 2021-му. Віталій Пилипенко – головний художник свята 500-річчя запорозького козацтва, автор герба і прапора Запорізької області… Про його творчі здобутки не раз писала наша газета.
Маємо цьогоріч сторіччя з дня народження Миколи Пашканіса [25 травня] та 125 років – від появи на світ Олександра Тишлера [26 липня].
80-літній ювілей відмічатиме 15 липня Олександр Бовкун, чий дивовижний життєвий шлях розпочався у Німеччині, а 1 вересня матиме 75-річчя Анатолій Кіргеєв, який вже у восьмирічному віці обрав творчий шлях, отримавши срібну медаль на міжнародній виставці дитячого малюнка в Токіо [дякуємо вчителю, Івану Федяніну]. 75 років від дня народження ще однієї особистості у талановитій родині акварелістів, Ольги Кіргеєвої, маємо відмічати 17 грудня.
Впевнені, що готується до ювілейної виставки Анатолій Якимець, який 14 вересня має відмічати 80 років. “У Запоріжжі було міцне творче ядро – Федір Шевченко, Станіслав Шинкаренко, Володимир Коробов, Георгій Колосовський… – розповідав мені, згадуючи молоді роки, Анатолій Якимець. – Було в кого повчитися”.
25 вересня – 70 років самобутньому, фантазійному Анатолію Тарабанову, а 18 жовтня – 60 поетичному художнику Юрію Калашнікову.
30 жовтня – мав би 75 років – згадаємо талановитого Анатолія Заярченка. Давно вже нема митця, та його із сумом та повагою згадують колеги.
14 листопада має 80-літній ювілей вишукана майстриня народної творчості Людмила Форостецька.
А 25 листопада згадаємо Якова Хаста, народженого у Бердянську 150 років тому, про якого розповідав мені художник із Приморська Віктор Прокопович [йому, до речі, цього річ 65! У Хаста навчався його батько: Яків Соломонович мав у Бердянську студію]. За вкладом у колекцію Бердянського художнього музею Хаст втричі переважив свого приятеля Ісаака Бродського. Більш ніж 600 робіт Якова Хаста було у фондах нині розграбованого росіянами Бердянського музею.
До речі, учень Кирияка Костанді та Геннадія Ладиженського, Хаст мав великий французький період своєї творчості, товаришував із Клодом Моне та Полем Сезанном… Чи знали про це російські загарбники? Питання риторичне. Грабіжники у всі часи однакові.
Добре, щоб і ми знали. Берегли, що маємо, відвідували виставки, пишались творчими особистостями нашого краю.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, автор фото однієї з робіт Миколи Іолопа – Микола БАРИШЕВ
Матеріал підготовлено ГО «Журналістська організація газети «МИГ» у межах проєкту «Слово правди – наша зброя» за підтримки програми «Стійкість», яка упроваджується Фонд Східна Європа у консорціумі неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу (European Union in Ukraine)
