Ламані кути, тіснота, коріння, що шарпає одяг, багнюка під берцями… Разом з тим, запах весняної землі, зелень ще невипаленої трави, відчуття захищеності, бо поруч побратими…
І наче скутий тіснявою траншеї, а з іншого боку відчуваєш, що саме тут народжується наша свобода.
Наші хлопці й дівчата щодня б’ються за кожен метр українських позицій! Десь там, у майбутньому, буде остання зачищена від окупантів траншея і вже через кілька років вони перетворяться у ледь помітні шрами на землі.
Заради того українські воїні тренуються, міцно стоять і захищають Україну
До самої Перемоги
