Наприкінці минулого тижня, 17 березня президент Міжнародного кримінального суду (МКС) Пйотр Гофманський оголосив у відеозверненні про рішення Палати досудового провадження схвалити ордер на арешт двох громадян РФ: чинного президента владіміра путіна та уповноваженої президента з прав дитини марії львової-бєлової.
Детально про це розповів у статті «Суд замість трибуналу? Що означає ордер з Гааги на арешт Путіна та чому цього недостатньо» редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко. Нижче наведено основні тези матеріалу.
В Україні окупанти викрали 16 тисяч дітей
“У Гаазі вирішили перевести на наступну стадію справу про масове викрадення українських дітей, щодо якої прокурор МКС зібрав достатньо доказів винуватості російського президента.
Ще від весни, а особливо улітку 2022 року Росія почала активну та масову депортацію українських дітей з окупованих територій. Частину викрадених маленьких українців та українок переміщували в Росію, частину – в окупований Крим.
І йдеться далеко не лише про дітей-сиріт.
Вихованців дитячих будинків серед викрадених – дуже небагато.
Частина вивезених з України дітей – це ті, в кого росіяни вбили одного або обох батьків. Значна частина – це ті, кого відібрали у батьків або родичів під час так званої “фільтрації”, або ті, кого забирали у живих батьків нібито “на оздоровлення” і не повертали. Далі дітей розміщують у таборах і шукають для них “прийомних батьків”, щоб інтегрувати в російське суспільство.
Україна вже ідентифікувала понад 16 тисяч дітей, які були викрадені подібним чином.
Шість тисяч епізодів верифіковані міжнародними партнерами України – ця цифра фігурує у рішеннях ООН, Ради Європи, документах уряду США тощо.
Навіть у Росії, за доволі специфічного ставлення держави до норм та принципів права, поява в країні “нізвідки” багатьох тисяч дітей без правового статусу, без визнаних російською державою родичів та переважно без документів стала проблемою. Тому у травні 2022 року Путін підписав указ про спрощене надання громадянства РФ дітям, вивезеним з України. Для цього достатньо заяви, поданої закладом, де опинилася українська дитина.
Львова-Бєлова, крім того, що брала участь у нормотворчості з цього приводу – тобто забезпечувала правові підстави для викрадення дітей, – була також натхненником і топ-пропагандистом у рамках цього процесу. А ще Марія Львова-Бєлова особисто взяла участь у вчиненні цього злочину та усиновила 15-річного хлопчика з Маріуполя, який, за її словами, “незрозумілим чином” втратив батьків.
Масове вивезення окупантами людей, а не лише дітей, є воєнним злочином, що передбачений Римським статутом МКС. А викрадення саме дітей потенційно дозволяє МКС згодом перекваліфікувати справу, висунувши ще серйозніше звинувачення – у вчиненні геноциду”.
Чи справді затримають путіна?
“…Міжнародний кримінальний суд у Гаазі – структура, яка діє за складними правилами, але при цьому має надзвичайні повноваження.
Зокрема, для МКС не діють жодні імунітети від кримінального переслідування. Навіть ті, що автоматично поширюються на всіх чинних глав держав (а також на прем’єрів та очільників МЗС). А отже, Путін може і навіть має бути затриманий та виданий в Гаагу – саме цього вимагає ордер, схвалений 17 березня.
Тепер його мають затримати у кожній зі 123 держав світу, що ратифікували статут МКС, якщо Путін полетить туди з візитом. Усі держави-учасники МКС ратифікували цю процедуру.
Але це все – лише в теорії. На практиці воно не завжди працює.
По-перше, Путін і без того давно не їздив за кордон, за винятком візитів до найближчих партнерів.
По-друге, 123 держави – це переважна більшість, але далеко не всі держави світу. Юрисдикцію МКС не визнають майже всі держави Азії, Північної Африки тощо.
По-третє, навіть ті не надто демократичні держави, що є учасниками Суду, можуть закрити на нього очі”.
Звинувачення МКС не має замінити створення спецтрибуналу
“Однак міжнародні суди все одно потрібні Україні.
Питання в тому, що потрібен НЕ ЛИШЕ МКС!
Україна має інший пріоритет – створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, який, за задумкою, мав би дозволити також заочне засудження найвищого керівництва РФ – але домовленості про цей трибунал є непростими, і згоди з державами-партнерами щодо його обрисів ще не досягли.
Між тим вже зараз є побоювання, що частина партнерів використовуватиме аргумент “у вас вже є звинувачення проти Путіна в Міжнародному кримінальному суді, тож, можливо, додатковий трибунал не потрібен?”
НІ, він потрібен. І є сподівання, що українське керівництво та дипломатія, для яких це питання є пріоритетним, продемонструють принциповість. Потрібен вирок проти Путіна (нехай і заочний), а також украй важливо довести винуватість Лаврова, для якого подорожі по світу є більш пріоритетними.
Перше звинувачення проти Путіна в МКС є, безумовно, важливим. Але це – лише перший крок у міжнародному переслідувані держави-агресора”.
Джерело та ілюстрація: «Європейська правда»