Кардіологічна служба як окрема вертикаль в системі охорони здоров’я виникла ще за часів СРСР, коли почали створювати відокремлені кардіологічні диспансери, основною метою яких була організація боротьби з артеріальною гіпертензією.
Вже у незалежній Україні почали створюватися кардіологічні диспансери із стаціонарними відділеннями.
У Запоріжжі повноцінний кардіологічний диспансер (нині – КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради) було створено на базі т. зв. ЛСУ на вулиці Перемоги.
Нині це сучасний спеціалізований центр, що надає фахову допомогу при різних серцево-судинних захворюваннях.
– Наш Центр почав функціонувати у 1991 році, – розповідає заступник директора з медичної частини обласного медичного центру серцево-судинних захворювань, кардіолог вищої категорії, кандидат медичних наук Ярослав Малиновський. 
– В основному, він був покликаний вирішити три задачі:
Перша – це організація кардіологічної служби в регіоні.
Друга – консультативна допомога населенню, що включала також обстеження, які неможливо було пройти у поліклініках.
Третя – стаціонарна допомога при ішемічній хворобі серця, аритміях та гіпертонії.
Але ми добре розуміли, що надавати висококваліфіковане лікування нереально без можливості надання ургентної допомоги та формування команди нових фахівців.
І з часом у Центрі серцево-судинних захворювань з’явилися нові відділення, нові фахівці. Зокрема, відділення інтенсивної терапії та інтервенційні кардіологи, що дозволило перевести коронарографію та стентування при гострих інфарктах в розділ рутинних процедур.
– Власне інфарктами ми почали займатися у 2000 році, – пояснює Ярослав Малиновський. – Нам вдалося переконати керівництво області у необхідності закуповувати препарати для тромболізису (розчинення тромбу за допомогою ліків) за бюджетні кошти, бо тоді неможливо було виконати стентування у перші 120 хвилин після встановлення діагнозу.
Так ми стали першою в Україні областю, де за бюджетні гроші купували препарати для відновлення кровотоку в судині.
Далі почався розвиток інтервенційної кардіології, що застосовує якісно нові методи діагностики, лікування серцево-судинних захворювань і виконання складних хірургічних операцій.
– Як сьогодні рятують пацієнтів при гострих інфарктах міокарда?
– Спеціалізована допомога при інфаркті міокарда сьогодні включає ургентне проведення коронарографії та при можливості первинного стентування, а там, де це неможливо – виконання за відсутності протипоказань системного тромболізису з подальшим виконанням інтервенційних або кардіохірургічних втручань.
Найбільш дієвим методом лікування інфаркту міокарду є первинне стентування інфаркт-залежної артерії (медична процедура, яку проводять за допомогою судинних катетерів під рентгенівським контролем з метою відновлення кровопостачання серця шляхом розширення і армування затромбованої коронарної судини високотехнологічним металевим пристроєм – коронарним стентом).
Перше стентування ми зробили у 2004 році і поступово збільшили кількість ургентних стентувань до 450-ти на рік.
Зазначу, що до 2020 року системно лікуванням інфаркту методом стентування у Запоріжжі займався тільки наш центр, бо велике значення для якості лікування має не тільки підготовка інтервенційних кардіологів (саме кардіологів, адже це субспеціальність), а і забезпечення якісної, так званої, ад’ювантної терапії (лікування, що передує, супроводжує та підтримує інтервенційну процедуру) командою кардіологів та анестезіологів.
Нині ми продовжуємо це робити якісно, маючи в регіоні найбільший досвід.
НСЗУ оплачує стентування при лікуванні інфаркту міокарда в ургентних випадках, для пацієнтів ця процедура є безкоштовною.
Так, на сьогодні наш Центр – не єдиний, але найбільш досвідчений заклад в області, де можуть проводити інтервенційне лікування – інструментальні медичні маніпуляції на судинах серця без хірургічних втручань, без скальпеля.
– У центрі також працює відділення, де лікують аритмії. Чому саме лікування аритмій таке важливе?
– Тому що переважна більшість раптових смертей пов’язані саме з аритмією, порушенням ритму серця.
Це смерть, що наступає в перші години від початку симптомів.
Багато хто взагалі не знає про наявність захворювання і ніяк не його не лікує – доти, поки раптом не знепритомніє на вулиці, і таке часто трапляється саме з молодими людьми.
Дуже часто “швидка” навіть не встигає довезти пацієнта до лікарні.
Ще у далекому 2000 році постало питання про створення у нашому центрі відділення для лікування аритмій.
Разом із обласною радою була розроблена детальна програма по створенню відділення.
Ми почали поступово оснащувати центр апаратурою для діагностики, відстеження; тоді це було рідкісне обладнання.
Купили діагностичне обладнання.
Залишалося придбати апаратуру для лікування.
Але цьому завадила …Новобогданівка.
Нам сказали, що це “не на часі”. Кошти пішли на ліквідацію наслідків вибухів на воєнних складах.
Але аритмії ми лікуємо у межах тих можливостей, які маємо, – у нас є частина обладнання та підготовлені спеціалісти.
Сподіваємося все ж таки відкрити відділення інтервенційної аритмології.
Воно на часі, тим більше, що такі відділення вже працюють в Україні.
Для цього потрібно наше відділення аритмології доукомплектувати обладнанням.
– Дуже важливо для якісного лікування пацієнтів – наявність команди та кваліфікованих фахівців…
– Головне надбання нашої лікарні – це її колектив.
Фахівці у нас висококваліфіковані, багато хто з них навчався в Європі.
Наші лікарі сьогодні надають найбільш фахову в області допомогу при лікуванні інфаркту міокарда, серцевій недостатності, порушеннях ритму серця та інших серцево-судинних захворюваннях.
– Як із початком повномасштабної війни змінилася робота Центру?
– Нині у нас, як і раніше, працюють відділення ішемічної хвороби серця, аритмій та серцевої недостатності, відділення інтервенційної кардіології та інтенсивної терапії.
Працюють консультативна поліклініка, де ведуть прийом кардіологи та лікарі інших спеціальностей; діагностичні та допоміжні підрозділи (відділення інструментальної діагностики з кабінетами ультразвукової діагностики, рентгенології, ендоскопії цілодобова клініко-діагностична лабораторія, кабінети лікувальної фізкультури та медичного масажу).
Загалом зараз пацієнтів стало менше, особливо, “планових” із області.
Однак важких і “гострих” хворих менше не стало.
Тому що, як правило, ці люди не змогли нікуди виїхати.
А їхні хвороби нікуди не зникли.
– Інфарктів побільшало?
– Ургентних хворих багато – і цивільних, і військових.
Важливо, щоб такі пацієнти звертались якомога швидше, адже рахунок іде навіть не на години, – через 30 хвилин після появи тромбу в коронарній артерії починається незворотнє пошкодження клітин серцевого м’язу.
У наш центр “критичних” пацієнтів із інфарктами та у предінфарктному стані доставляє “швидка”.
Також пацієнт може звернутися самостійно або за направленням іншого лікувального закладу.
Наприклад, людина там проходить лікування, в неї розвивається інфаркт, і її переводять до нас на лікування.
Ми проводимо 60-70 ургентних стентувань у місяць. У липні, до прикладу, провели 75 процедур.
– А планові інтервенційні процедури роблять у Центрі?
– Так. До прикладу, така ситуація: людина перенесла інфаркт міокарда, у неї тромб в одній судині. Але й інші дві судини уражено. І це може привести до проблем у найближчому майбутньому.
Якщо терапія не дає ефекту, треба робити стентування.
Це не ургентна, а планова процедура, але якщо її зробити вчасно, ризик розвитку інфаркту, а отже смерті чи інвалідизації, може зменшитись.
Але для планових стентувань централізовані закупівлі виробів медичного призначення за державні кошти наразі відсутні.
– Реалії нині такі, що світло може зникнути у будь-який момент…
– На такий випадок у нас є генератор, що забезпечує роботу реанімації.
Також зараз встановлюємо потужний генератор на 200 кіловат.
В принципі, наш ангіограф має можливість, якщо вимкнеться світло, автономно закінчити розпочату раніше процедуру.
Але сподіваємось, що таких екстремальних ситуацій не виникне.
КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР – м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 78; тел. реєстратури – 061 717-18-05.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
