ДЕНЬ 219-й РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ – DAY 219 RUSSIAN AGRESSION
30 вересня відзначають Міжнародний день перекладача.
В Україні – День усиновлення та День бібліотек,
у Польщі – День хлопчиків, у Канаді – День відновлення.
Всеукраїнський день бібліотек
Всеукраїнський день бібліотек відзначають 30 вересня згідно з Указом Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 року, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки та культури, необхідність подальшого підвищення їхньої ролі в житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної спільноти.
Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства 988 року. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована 1037 року Ярославом Мудрим. У бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг — грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. Відтоді збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії.
Найвідоміші: Рейнське Євангеліє (яке дочка Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва. На цій книзі приносили клятву французькі королі, а нині складають клятву президенти Франції), Остромирове Євангеліє (1056—1057), два Ізборники 1073 і 1076 років, Мстиславове Євангеліє 12 століття.
У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-Волинського князівства (приблизно з 13 століття). При дворі князя Володимира Васильковича – книжника та філософа – існувала величезна книжкова майстерня.
Із появою друкарства в середині 15 століття відбуваються великі зміни у всьому європейському книговиданні та, звичайно, бібліотечній справі. Значного розвитку бібліотеки набули у 16 столітті, великі книгосховища з’явилися при школах в Острозі та Львові. У 17 столітті було організовано бібліотеку Київської академії. У 18 столітті значні бібліотеки мали заможні шляхетні родини, козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.
У другій половині 19 — на початку 20 століття у Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків “Просвіта”. Ця спільнота вже у 1914 році мала по всьому краю 78 філій, 2944 читальні.
У 1914 році власні читальні діяли у 75% українських населених пунктів Галичини, у 1939 році мережею філій та читалень “Просвіти” було охоплено 85% західноукраїнських земель.
Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек (до 24.02.2022). Серед провідних – Національна бібліотека України, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
День усиновлення в Україні
В останній день вересня, у день великого православного свята — Дня святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії Україна відзначає День усиновлення.
Віра, Надія і Любов, які втілюють головні християнські чесноти, що втілюють ідеали мудрості та відкритого серця, безперечно, стали добрими покровителями цього свята.
Міжнародний день перекладача
1991 року у перекладачів з’явилося своє професійне свято: Міжнародна Федерація перекладачів (заснована 1953 року в Парижі) проголосила 30 вересня Днем перекладача.
Дата для свята була обрана невипадково, цього дня 30 вересня 420 року помер Єронім Стридонський, один із чотирьох латинських отців Церкви, письменник, історик, перекладач. Його вважають покровителем перекладачів.
У Віфлеємі Єронім упродовж довгих років перекладав Біблію — Старий і Новий Заповіти латинською мовою. Одинадцять сторіч потому його версію проголошено Тридентським собором як офіційний латинський текст Святого Письма. Крім того, вважається, що Єронім заснував глаголицю.
Відповідно до популярної притчі, Єронім вийняв скалку з лапи лева, який відтоді став його відданим другом.
У незліченних картинах святий Єронім зображується вченим, що сидить у келії, щось пише, а поряд із ним розташувався лев.
231 рік тому, у Відні відбулася прем’єра опери “Чарівна флейта”
30 вересня 1791 року у віденському театрі “Ауф дер Віден” відбулася прем’єра опери “Чарівна флейта”, твору австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Лібрето до опери написав давній приятель композитора та антрепренер Еммануель Шіканедер.
Опера мала величезний успіх у глядачів. Гете так подобався цей твір, що він робив спроби написати продовження лібрето, які, втім, не увінчалися успіхом.
“Чарівна флейта” – останній твір Моцарта. За легендою, на смертному одрі він захотів послухати саме її.
Ще цього дня:
2007 – В Україні відбулися дострокові парламентські вибори, після яких фракціями БЮТ і НУНС було створено коаліцію;
1929 – Британська служба “Бі-бі-сі” вперше провела телетрансляцію;
1929 – У Франкфурті-на-Майні німецький авіаконструктор Фріц фон Опель здійснив політ на планері з ракетними двигунами. За 75 секунд польоту він подолав відстань 3 км;
1939 – У Парижі створено уряд Польщі у вигнанні, який згодом переїхав до Лондона;
1944 – Засновано агенцію Франс Прес (АФП) – одну з провідних інформаційних агенцій світу;
1946 – Оголошено перші вироки нацистським злочинцям на Нюрнберзькому процесі;
1954 – Стала в дію перший атомний підводний човен “Наутілус” (США);
1980 – Опубліковано першу специфікацію Ethernet;
1990 – На площі біля Республіканського стадіону у Києві відбувся майже 300-тисячний мітинг під гаслом “Ні – новому Союзному договору!”, санкціонований президією Київської міськради;
1992 – Міністерство юстиції України зареєструвало Асоціацію дослідників українського голоду-геноциду 1932-1933 років в Україні;
1992 – Відправлений у відставку прем’єр-міністр України Вітольд Фокін;
1994 – Рада співробітництва країн Перської затоки оголосила про припинення економічного бойкоту Ізраїлю (тривав 46 років).
Церковне свято
Православні цього дня відзначають пам’ять чотирьох мучениць – Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.
За переказами, Софія була вдовою і виховувала своїх дочок у християнському благочесті. Дізнавшись про це, імператор спробував обернути їх у язичництво — спочатку умовляннями та подарунками, а потім погрозами.
Дівчата виявилися стійкими, і правитель наказав їх катувати. Юні християнки чудесним чином перенесли їх неушкодженими, а загинули лише будучи обезголовленими.
Софія поховала своїх дочок і за три дні померла від горя.
На час смерті Вірі було дванадцять років, Надії десять, а Любові дев’ять.
Іменини: Олександра, Віра, Дмитро, Зіновій, Іван, Ілля, Ірина, Любов, Мирон, Надія, Никодим, Павло, Серафим, Софія.
interfax.com.ua/news/general/862044.html
