Фото з сайту bplbrailov.com.ua/2020/08/23
ДЕНЬ 181-й РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ – DAY 181 RUSSIAN AGRESSION
23 серпня відзначають День Державного прапора України,
а в Харкові і Луцьку – День міста.
У світі – Міжнародний день пам’яті про работоргівлю та її ліквідацію,
Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму,
у Великій Британії – пивний фестиваль у Петерборо, у Данії – День русалоньки.
Православна церква вшановує пам’ять святого Лаврентія Римського
Ще цього дня у різні роки відбулися події, які вплинули на перебіг світової історії.
День Державного прапора України
Кожна країна має свій прапор, що містить певну символіку, яка передається як у зашифрованому, так і у прямому вигляді. Прапор України несе у собі давнє значення, поєднання пшеничного поля і блакитного неба.
2004 року президент Леонід Кучма підписав акт про проголошення 23 серпня Національним святом – Днем Державного Прапора України.
Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Використання жовтого і блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України простежується від прийняття християнства.
Згодом ці два кольори набули значення державних.
1. Мешканці Галичини використовують синьо-жовтий прапор ще з 1948 року;
2. 1917 року з’явилася УНР. У битвах за власну свободу українські воїни йшли у бій під синьо-жовтими прапорами. Так, у битві під Крутами над захисниками української свободи майорів саме такий прапор;
3. Уперше поєднання синього та жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі;
4. Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства (Галицько-Волинське князівство) офіційно з XIV століття. Також ці кольори були присутні і на гербах місцевої знаті, князів, дворян;
5. Перший президент України Михайло Грушевський затвердив жовто-синій прапор. У сучасній Конституції України національний прапор навпаки – синьо-жовтий.
6. Досі експерти сперечаються, який колір має бути вгорі, а який унизу. Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовувалися обидва варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба й поля пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі духовний початок. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння, сподіваючись, що вони нею не зловживатимуть;
7. Після захоплення України більшовиками та утворення УРСР Володимир Ленін затвердив прапор республіки: червоне поле, а у верхньому кутку – синьо-жовтий прапор. Але з ідеологічних міркувань вже в 1919 р. синьо-жовтий колір зник з прапора;
8. 22 липня 1976 року на Олімпійських іграх у Монреалі канадський студент українського походження розгорнув синьо-жовтий прапор під час змагань із гандболу;
9. 26 квітня 1989 року, у річницю Чорнобильської трагедії, активіст Юрій Волощак розгорнув синьо-жовтий прапор на площі Ринок у Львові. Це був перший випадок використання національного прапора за радянський період;
10. 23 серпня 2018 року у Дніпрі підняли найбільший на той час прапор України. Висота флагштока – 72 метри, розмір прапора – 12 на 18 метрів. Прапор встановили на проспекті Яворницького біля Історичного музею. Але з 2020 року найбільшим прапором України вважається піднятий у Києві на печерських пагорбах напередодні Дня державного прапора. Його висота – близько 90 метрів, вага – 32 тонни. Розмір полотнища прапора – 16 на 24 метри.
12. 7 липня 2022 року на острові Зміїний бійці ЗСУ встановили Державний прапор України. Напередодні українські військові повернули контроль над Зміїним островом після 4 місяців його окупації.
Сьогодні український прапор – це оберег, з яким йдуть у бій захисники України, обстоюючи незалежність та свободу нашої країни. І незабаром українські військові обіцяють підняти синьо-жовтий прапор на всіх тимчасово окупованих територіях України.
День Харкова
Харків – медичний, промисловий, науковий, політичний, культурний центр регіону. Друге за чисельністю населення місто України. У 2019 році увійшов до п’ятірки українських міст, найбільш комфортних для проживання (світовий рейтинг індексу якості життя Numbeo).
Від перших днів війни місто-герой України перебуває під обстрілами, але стійко тримає оборону та продовжує жити.
Через війну сьогодні харків’яни не зможуть відсвяткувати День міста як раніше. Деякі заходи пройдуть онлайн, а з 19:00 23 серпня розпочнеться тривала комендантська година. Ще у місті встановлено додаткові блокпости, проводиться перевірка з метою виявлення диверсійно-розвідувальних груп, а також коригувальників артилерії російських окупантів.
Міжнародний день пам’яті про работоргівлю та її ліквідацію
Дата встановлена у 1998 році за рекомендацією 150-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО у день повстання рабів Сан-Домінго та Гаїті у 1791 році, яке започаткувало процес ліквідації системи рабства.
На початку третього тисячоліття влада американського штату Огайо приурочила до Дня пам’яті про работоргівлю та її ліквідацію відкриття музею історії рабства. У Ліверпулі 23 серпня 2007 року відкрився Міжнародний музей рабства, присвячений переважно трансатлантичній работоргівлі. На острові Горі біля берегів Сенегалу, який був основним транзитним пунктом для работоргівців, щороку проводиться церемонія пам’яті жертв работоргівлі.
Незважаючи на те, що рабство було скасовано та засуджено на міжнародному рівні, воно, як і раніше, існує в нових формах і зачіпає сьогодні мільйони людей у всьому світі. За даними ООН, щороку жертвами обману та насильства стають переважно жінки та діти, їх перетворюють на “живий товар” і експлуатують. А щорічний прибуток від торгівлі людьми становить 150 мільярдів доларів – це найбільше у світі джерело незаконного прибутку.
У Копенгагені 23 серпня 1913 року відкрили всесвітньо відомий пам’ятник Русалоньці
Бронзова скульптура андерсенівської Русалоньки була створена датським скульптором Едвардом Еріксеном на замовлення великого пивовару та мецената Карла Якобсена, який був зачарований балетом за цією казкою, переглянувши його у Королівському театрі Копенгагена.
Моделлю для Русалоньки послужила дружина скульптора Еліне Еріксен, а обличчя скульптор копіював з Елен Прайс – балерини Королівського театру опери та балету, яка відмовилася позувати в оголеному вигляді для створення усієї скульптури.
23 серпня 1913 року Карл Якобсен подарував скульптуру місту, і з того часу Русалочка, яка мешкає в порту Копенгагена (Данія), стала символом датської столиці.
Цього дня:
1998 — Встановлено звання Герой України;
1943 — Визволення Харкова від німецьких окупантів;
1975 — Відкриття Харківського метрополітену;
1990 — У Бердянську на місцевому стадіоні “Торпедо” вперше в СРСР стартувала міжнародна музично-екологічна акція “САМ” (“Врятуємо Азовське море!”). Вперше на великому міжнародному форумі над стадіоном було піднято синьо-жовтий прапор. Цей день згодом стане День Державного Прапора України.
1994 — Позачергова сесія севастопольської міськради прийняла незаконне рішення про визнання російського правового статусу міста Севастополя.
1918 — Рада міністрів Української Держави затвердила постанову про створення в Києві Державного драматичного театру;
1919 — Під час наступу на Київ армія УНР зайняла Новоград-Волинський;
1939 — У Москві підписано Пакт Молотова — Ріббентропа і таємний протокол до нього, за яким Європу поділили за сферами впливу Третій Рейх і СРСР;
1942 — Початок Сталінградської битви;
1989 — У 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція “Балтійський шлях”, коли мешканці Литви, Латвії і Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже 600 км — близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).
Церковне свято
Цього дня вшановується пам’ять святого Лаврентія Римського, який жив у 3 столітті і служив архідияконом римської християнської громади. Згідно з життям, Лаврентій походив із міста Оска на території сучасної Іспанії і був учнем архідиякона Сікста. Коли Сикст став римським єпископом, Лаврентій був висвячений у диякони; йому доручили нагляд за майном церкви та турботу про бідних.
Коли імператор Валеріан оголосив гоніння на християн, багатьох священиків стратили, а простих християн позбавляли майна й виганяли з міст. Однією з перших жертв став наставник Лаврентія, обезголовлений за вироком імператора. Йдучи на смерть, Сікст пророкував своєму учневі, що незабаром і він піде його шляхом, і звелів продати всі церковні скарби і роздати гроші християнам, які їх потребують. І справді, незабаром Лаврентія кинули до в’язниці, де він творив чудеса, зцілював хворих і тим самим багатьох навернув у свою віру.
Коли римський префект вимагав віддати скарби церкви державі, Лаврентій попросив три дні терміну. За цей час він роздав майно біднякам, а потім заявився до правителя з натовпом жебраків і калік, сказавши: “Ось справжні скарби церкви”. Розгніваний префект наказав піддати Лаврентія жорстоким тортурам, від яких святий і помер.
Іменини: Опанас, В’ячеслав, Лаврентій, Роман
/interfax.com.ua/news/general/853810.html
