У 12-му сезоні телепроєкту “Голос країни”, який нещодавно завершився, брали участь декілька представників Запоріжжя й області. До фіналу дійшов тільки один – 27-річний Сергій Соловйов. Й став одним з чотирьох суперфіналістів.
Сергій Соловйов виступав у команді співачки Олі Полякової, яка була вражена, що він не вчися вокалу професійно. Як постійно підкреслювали у телепроєкті, хлопець є “простим електриком”.
– Сергій, чому ви вирішили взяти участь у телепроєкті “Голос країни”?
– Моя мрія бути співаком, дарувати людям свою творчість, щоб мої пісні були потрібні народу. І я впевнену йду до своєї мрії. Ось тому я і пішов на “Голос країни”.
– У яких ще телепроєктах брали участь?
– На “Голос країни” йшов вдруге. Брав участь у «Караоке на майдані» та «Х-Фактор» 8-го сезону.
– Ви очікували, що дійдете до суперфіналу? Чи задоволені результатом?
– Чесно кажучи, я проживав кожен етап із задоволенням і тому не очікував, що можу потрапити у фінал (посміхається). Але відчував радість, гордість і віру в себе, що я пройшов великий шлях до фіналу і мав честь стояти на сцені найвокальнішого проєкту країни! Так, я задоволений. І в першу чергу тим, що люди в мене повірили, проживали кожен етап разом зі мною. Це для мене має велике значення!
– Який був найскладніший для вас момент у «Голосі країни»?
– Для мене найскладніше було не підвести себе. Я готувався і не витрачав час на інше. Кожен день, кожну мить я думав, наспівував та репетирував. Хотілось доказати всім, що я зможу. І я зміг.
– Який був найскладніший для вас момент у «Голосі країни-12»?
– Коли ми знімалися майже добу і через втому багато людей просто витрачали голоси, а треба було збиратися із собою і співати, не дивлячись ні на що! Деякі учасники викликали лікаря, щоб зробити співочими зв’язки.
– Ви присвячували свої виступи на проєкті батькові, який захищає нашу країну. Розкажіть, будь ласка, про нього.
– Мій батько – захисник Маріуполя, “Азовсталі”. Ми втратили зв’язок з ним 30 березня і майже чотири місяці не розуміли, де він і що з ним коїться. Дізналися про те, що він в полоні через родичів полоненого, який разом з ним знаходився. Ми звертались по всім можливим інстанціям. І слава Богу, знайшли, та обміняли! Зараз батько лікується, у нього тяжке поранення. Але, дякую долі, що все йде на стабілізацію його здоров’я!
– До речі, ким працював ваш тато і ким працює мати? Чи пов’язані вони із музикою?
– Батько – зварювальник, а мама працює у дитсадочку. Колись мама співала. Навіть, коли я був у неї у животику, на восьмому місяці мама виграла співочий конкурс. Ось, мабуть, заклалось ще із тих часів (посміхається). А спробував співати з шість років.
– І що далі?
– Мені сподобалось співати. Хоча життя повернуло у технічний напрямок. Зранку працював на заводі, а ввечері співав по закладах Запоріжжя.
Я ходив у вокальні «кружки», але професійно не займався вокалом. Я намагався виступати на концертах міста, і навіть давав свої сольні. Я пишу пісні, тексти. І приймаю участь у таких шоу, Щоб бути почутим.
– Чому ж пішли навчатися на електрика і як склалась кар’єра у цій професії?
– Якось батьки наполягли, щоб була робоча професія. С 2015 року почав працювати на ЗТМК, також працював у Чехії та Польщі за фахом. Тому можу сміливо сказати що сім років точно. Ця професія подобається мені тим, що я самостійно можу щось полагодити, якщо на концертному майданчику щось зламається (усміхається). Тож, навички електрика допомагають.
– Як змінилося ваше життя 24 лютого і чим займаєтесь зараз?
– Життя змінилося для всіх. Ми – українці, і робимо все за для того, щоб перемогти! Ось і я на своєму культурному фронті роблю благодійні концерти, та приймаю участь у різних заходах, збираємо кошти на потреби ЗСУ. Було й таке, що співав без світла, акапельно. Зато робимо велику справу для наших бійців.
– Які у вас плани після того, як стали суперфіналістом «Голосу країни»?
– Писати пісні, альбоми та виходити на музичні платформи, як співак Також продовжуємо робити концерти й допомагати ЗСУ.
По матеріалам сайту zprz.city
