На день десятої річниці Революції гідності у міському хабі Незламності відбулася премʼєра документального фільму «Запоріжжя. Майдан. Революція Гідності».
Хвилюючу хроніку тих подій представили автори фільму, журналісти корпункту «Січ-ТВ» Сергій Іванченко, Олена Геращенко та Артем Деженков, які свого часу знімали репортажі про запорізький Майдан.
На премʼєрі зокрема були присутні медійники Запорізького Центру журналістської солідарності.
Перед початком прем’єрного показу Сергій Іванченко зазначив:
– Хотілось, аби ці безцінні зйомки просто не загубилися. Я і зараз дивлюся деякі кадри з цього фільму і нагортаються сльози – від тих сміливих вчинків, від тієї маси людей, від того духу Майдану… Тобто це дуже чутливі кадри…Завдяки саме цим людям, які вийшли, і які стали за свої права, наша країна міняється. В фільмі багато емоційних моментів, які і сьогодні хвилюють, не залишають байдужими.
Олена Геращенко, співавторка фільму, пригадує, що на початку подій того Великого Майдану, дехто взагалі вважав наше місто проросійським.
– Це було дуже боляче чути. Ми хотіли цією документальною стрічкою нагадати нашим землякам-запоріжцям, українцям, що ми насправді любимо нашу країну, ми виборювали правду і волю разом з тими, хто стояв і гинув на київському Майдані. У цьому фільмі ми побачимо, як саме тоді це було по всій країні, і в нашому місті, і в інших містах, де збирався Майдан, – підкреслила вона.
Як розповів на презентації депутат міськради Валерій Прозапас, який був учасником київського майдану, а зараз воює у лавах ЗСУ, ці події важко згадувати, але вони дійсно історичні:
– Я тоді був в столиці. Але було приємно, що і в Запоріжжі люди вийшли за свою свободу. Ми змогли змінити владу, змінити своє життя. І зараз є помилки у владі. Ми маємо їх виправити, як зробили тоді, і зараз я з побратимами виправляю їх на Херсонщині, а наші військові – на інших важливих напрямках. І в цьому сенсі пройшов наш Майдан і наша Революція гідності. Ми на своїй землі і боремося за свободу – до повної перемоги.
Під час демонстрації фільму журналісти не могли стримати емоцій. Сльози, біль, гордість поєдналися в душі кожного. Кадри хроніки – яскраві, емоційні. Рішучий настрій людей. Гасла за свободу і незалежність, за вільний шлях до Європи. І гімн України – тисячоголосий, переможний – над центральною площею, над всім Запоріжжям.
І кожного дня в найгарячіших точках Майдану здіймалися над натовпом фото та відеокамери, журналісти пробиралися здавалось би, в неможливі місця, щоб зафільмувати, сфотографувати, задокументувати для людей історію творення Революції гідності.
В день розгону Майдану наші колеги теж постраждали – були побиті, заарештовані. Їм зламали техніку.
Але наступного дня Майдан зібрався знову. І знову в його лавах були журналісти, виконуючи свій професійний обов’язок.
