Минулого року соціологічна агенція ТОВ «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс» провела опитування серед запоріжців на тему наслідків війни для регіону, викликів та пріоритетів відновлення. Ці дослідження дуже важливі для визначення першочергових практичних завдань щодо подолання всіх наслідків повномасштабної війни, нових ризиків та залучення до процесу відновлення місцевого населення.
Вплив на психологічний стан та зменшення доходів
Як показало опитування, більше половини респондентів щодо наслідків війни через російську агресію вказали: психологічні наслідки й шкода психічному здоров’ю (59%); суттєве зменшення регулярного доходу (53%); страх техногенної катастрофи на ЗАЕС (50%).
А найбільш суттєвими чинниками збереження стійкості є віра в ЗСУ (82%), сім’я/родичі/близькі (59%) та щоденна праця (30%).
Найактуальніша проблема – корупція
Так вважають 48% опитаних. Також актуальними є збройна агресія росії – 41%;
висока вартість життя й низькі доходи – 33%; екологічні проблеми, забруднення довкілля – 32%.
Під час опитування представники кожної з аудиторій розказували про свій досвід війни і те, як змінилося їхнє життя.
Пересічні жителі більшою мірою говорили про виклики, з якими зіштовхнулися за час війни.
Підприємці вказували, що у 2022 р. діяльність здебільшого зупинилася, у 2023 р. – почала відновлюватися. Частина підприємців з початку війни почала займатися волонтерською діяльністю, частина шукала нові напрямки діяльності – напрями діяльності, ринки, в т.ч. освоювала оборонну сферу.
Голови ОСББ вказували, що вони активно займаються волонтерською діяльністю з початку війни та організовують збір різноманітної допомоги через домові чати, а також займаються залученням та розподілом гуманітарної допомоги для жителів.
Важливим питанням, яким займаються ОСББ, є облаштування і доступ до укриттів.
На базі осередків організацій національних меншин, релігійних та культурних установ було організовано волонтерські хаби, які проводили різнобічну діяльність, а саме надавали психологічну та гуманітарну допомогу, евакуювали жителів, допомагали військовим, займалися освітніми проєктами та просвітництвом.
Молодь вказувала, що на початку війни було сильне відчуття невідомості, за час війни відбулася трансформація цінностей та смислів.
ВПО з початку війни переживали життєві випробування – частина довший час залишалися на окупованій території, частина пережила обстріли і бойові дії. Були ВПО, члени родин яких перебували в полоні, або ті, чиї домівки зруйновані.
Серед вказаних поточних проблем: відсутність коштів на ліки; складнощі і відмови у працевлаштуванні; відчутні психологічні та психіатричні проблеми, особливо після полону та інших травматичних подій.
Проблеми і виклики людей з інвалідністю та людей похилого віку певною мірою схожі із викликами ВПО і перш за все стосуються нестачі коштів і соціальних виплат, що призводить до незабезпечення базових потреб.
Респонденти говорили про свій психологічний стан і доступ до психологічних послуг. Послугами психолога вони частіше не користувалися (окрім ВПО), але інформацію щодо доступних психологічних послуг намагаються шукати і зберігати. Деякі респонденти вважали, що більше послуг доступні для ВПО.
Молодь усвідомлювала, що стрес через війну впливає на всіх людей, також, що варто усім людям у місті працювати з психологом. Водночас послугами психолога молодь користувалася нечасто, але шукали інформацію про самодопомогу в інтернеті.
Люди з інвалідністю відмічали, що значною мірою адаптувалися до стресу. Водночас вказували багато складних психологічних станів, які досі можуть переживати.
Старші люди казали, що страждають від стресу і часто приймають заспокійливе.
Представники релігійних та культурних організацій вказували, що психологи працюють в релігійних, культурних та національних організаціях, в громадських та волонтерських штабах, також є психологи в міжнародних організаціях (Червоний хрест), є нефахові волонтери-психологи.
В той же час діячі культури та релігії вказували, що жителі міста не звикли користуватися послугами психолога.
Голови ОСББ вказали, що наразі стан людей стабілізувався, жителі певною мірою втратили відчуття небезпеки. Доступ до безкоштовних психологічних послуг у жителів міста є, зокрема є Інформаційно-гуманітарний центр, в якому працюють психологи.
Представники бізнесу вказували, що не мають інформації щодо психологічних послуг, які надають державні чи муніципальні служби, зустрічали інформацію щодо психологічних послуг, які надаються громадськими організаціями.
Пріоритетні сфери відновлення
Жителі Запоріжжя і області окреслили коло, на їхню думку, пріоритетних для повоєнного розвитку сфер економіки:
важка промисловість і металургія – 51%;
будівництво – 42%;
сільське господарство – 42%;
медицина – 31%;
освіта і наука – 26%;
військова промисловість – 25%;
туризм – 14%.
А ось перелік сфер, де відбудова, на думку респондентів, потрібна вже зараз:
будівництво/реконструкція житла для тих, хто його втратив – 46%;
адаптація військових до мирного життя – 36%;
розмінування територій – 34%;
відновлення критичної інфраструктури/комунікацій – 30%;
відновлення роботи підприємств і створення робочих місць – 28%;
відновлення роботи закладів соціальної сфери (лікарень, шкіл, садочків) – 28%;
побудова бомбосховищ і укриттів – 12%;
До того ж більшість мешканців Запоріжжя і області налаштовані за принципом «Відбудувати краще, ніж було» – 87% опитаних. Тоді як лише 13% обрали б варіант відбудови «як було».
Рушії відновлення
Рушіями відновлення Запорізької області респонденти бачать місцеві й закордонні інституції й організації, громадські організації й окремих представників громади, місцевий та іноземний бізнес, експертне співтовариство:
місцеву владу – 41%;
міжнародні організації, донори – 36%;
молодь – 25%;
військових, ветеранів – 25%;
місцеву громаду, активістів – 24%;
міжнародний бізнес – 17%;
незалежних експертів – 17%;
волонтерів – 16%;
контролюючі органи і органи правопорядку – 16%;
місцевий бізнес – 15%;
Держагентство відновлення та інфраструктурних проєктів – 15%;
громадські організації – 14%.
Дані ФГД дозволяють зрозуміти, що стоїть за вказаними відсотками і розширити розуміння підходів до відбудови.
У голів ОСББ є довіра до громадських та міжнародних організацій, які були ефективними до війни і під час війни. Респонденти сподіваються, що громадськість зможе контролювати місцеву владу, також контроль за діями місцевої влади буде здійснювати центральна влада і міжнародні організації.
Представники релігійних та культурних/національних спільнот та організацій вказували, що базова стратегія відбудови має формуватися на рівні центральних органів влади, а на рівні регіонів має відбуватися адаптація стратегії. Кошти на відбудову мають надаватися лише за умови залучення громадськості.
На думку підприємців, важливо, щоб до відбудови були залучені широкі кола громадськості, а не лише представники влади. Громадський сектор, в т.ч. бізнес-організації, є ключовою стороною у відбудові, що може впливати на владу, контролювати її дії та формувати порядок денний відбудови.
ВПО вважають, що рушієм відбудови має бути молодь, а також патріотична громадськість, яка є в кожній громаді. На основі здорових проукраїнських сил має бути створено наглядові ради. Представники бізнесу також мають робити свій внесок у громадський контроль та боротьбу з корупцією. На думку ВПО, а також старших людей і людей з інвалідністю, важливо, щоб кошти, які надаються державним органам, були контрольовані міжнародними установами. План відбудови можуть створювати науковці та фахівці у наукових інститутах.
Молоді люди зауважили, що лідерство у відбудові має бути за громадським сектором і активістами, також треба враховувати та вивчати думки фахівців, науковців, які можуть робити ґрунтовний аналіз ситуації, прогнози, стратегії тощо.
Ризики відбудови
Респонденти вказували чисельні ризики відбудови.
Першочергові проблеми, що заважатимуть втілити відбудову, – корупція, демографічна криза/брак фахівців і населення, несприятлива для розвитку громадянська та політична культура. Суттєвою проблемою можуть стати конфлікти між цивільним населенням та військовими.
На думку підприємців, одним з основних ризиків є монополія влади на прийняття рішень, авторитарні підходи управління.
Іншим великим викликом є корупція. Так вважають і молодь, і підприємці, і голови ОСББ.
Більшість респондентів підкреслила, що після війни має відбутися повна зміна і очищення влади, а також правоохоронних органів у місті і в цілому у країні.
Представники релігійних та культурних/національних спільнот вказували, що в питаннях відбудови є багато невирішених юридичних питань. В питанням економічного відновлення складністю є те, що інформація про руйнування закрита, відтак неможливо оцінити збитки. Критичними є безпекові ризики, ризики агентів рф та сепаратистів при владі.
ВПО вказували, що очищення органів влади від сепаратистів та російських агентів – це найважливіший виклик, особливо для деокупованих громад, але і для інших громад та регіонів також.
Кількісні дані щодо ризиків відбудови вказують, що різні за своїм характером (організаційні, фінансово-економічні, кримінальні, політичні, технічні, психологічні тощо) чинники можуть загрожувати належному втіленню планів відновлення.
Найбільшу загрозу, на думку жителів Запоріжжя і області, несуть кримінальні – корупційні схеми відмивання коштів на великих проєктах (71%) та відсутність контролю/розкрадання коштів (50%).
Інші загрози втіленню планів відновлення і відбудови є такими:
відсутність чіткості і прозорості планів відбудови і стану їх виконання – 25%;
відсутність гарантій безпеки, загроза повторення воєнних дій – 23%;
саботаж планів відновлення з боку окремих політиків, партій тощо – 18%;
відсутність репарацій з боку росії – 15%;
нестача фінансів, неможливість виділення коштів партнерами – 14%;
психологічна втома, ментальна байдужість, нестача моральних сил – 9%;
Принципи відновлення
Респонденти говорили про важливість демократичних принципів врядування, відкритість, прозорість та підзвітність місцевої влади громадськості, що є фундаментом відбудови. Для реалізації вказаних принципів та підходів необхідно сформоване і дієве громадянське суспільство.
Під час опитування респондентам було запропоновано обрати з-поміж основних напрямів «зеленого відновлення» ті, які є найбільш актуальними для їхніх населених пунктів/громад. За актуальністю впровадження напрями «зеленого відновлення» розташувалися таким чином:
модернізація промисловості і зменшення викидів – 58%;
збереження природи та біорізноманіття екосистем – 35%;
створення гідних умов для життя та охорони здоров’я – 35%;
енергоефективність, чиста відновлювана енергетика – 33%;
екологічно безпечні технології будівництва – 30%;
використання новітніх/інноваційних технологій та практик – 28%;
участь громад та громадськості у прийнятті рішень і контролі їх виконання – 28%;
урахування інтересів і потреб всіх верств населення – 22%.
Водночас у респондентів не було сформованого розуміння щодо понять «зелене відновлення» та «сталий розвиток». Отже потрібна їх популяризація.
Механізми включеності у відновлення
Переважна більшість опитаних готові в майбутньому особисто долучитися до вирішення важливих питань для їхнього населеного пункту у Запорізькій області (86%), тоді як не готові до цього лише 13% опитаних.
Види інформації про перебіг відбудови за важливістю розташувалися так:
інформація про контроль витрат і виконавців – 95%, у т.ч. дуже важливо для 78%, скоріше важливо для 18%;
про відповідальних за окремі задачі осіб та кінцевий результат – 95%;
про контроль етапів здійснення та якості робіт – 95%;
про фінансування і джерела надходження коштів – 95%;
про відбір проєктів відбудови – 93%;
про залученість громадян до процесів – 92%;
про опис конкретних задач, які виконуються в ході відбудови – 88%.
Респонденти мають певне бачення своєї особистої участі/залученості у процесах відбудови в Запорізькій області. Частіше такими нішами є різноманітні види громадянської, громадської, волонтерської і експертної активності, рідше – безпосередня участь або фінансування відбудови конкретних проектів і об’єктів:
громадянська активність – 53%;
волонтерство – 47%;
участь у діяльності громадських організацій – 36%;
безпосередня участь у відбудові конкретних об’єктів – 28%;
експертна участь – 13%;
фінансування проектів відбудови – 7%.
Усі респонденти вказували на важливість прозорості, підзвітності та інформуванні громадськості щодо прийнятих рішень, а також залученні громадськості до обговорення рішень, що приймаються.
Контроль за проєктами відбудови, на думку респондентів, мають здійснювати фахівці, тому що в деталях проєктів і в нормативній базі звичайній людині важко розібратися.
Важливо, щоб було достатньо громадських об’єднань і фахівців, що мають навички антикорупційної діяльності і будуть спроможні слідкувати за втіленням проєктів в певних галузях.
Підприємці та інші фахівці вказали, що у близьких до їхньої діяльності сферах вони скоріше будуть слідкувати за втіленням проєктів відбудови – аграрна сфера, соціальна сфера та заклади культури тощо. Респонденти не знають, що таке платформа DREAM, але вважають, що інструмент цікавий, зацікавилися ним. Подібні інструменти, на думку респондентів, можуть бути створені на локальному рівні. Важливо, щоб інструменти не були складними.
Опитування та фокус-групові дослідження були проведені в місті Запоріжжя соціологічною агенцією ТОВ «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
Фото з відкритих джерел
