Ворог постійно обстрілює населенні пункти Запорізької області з різних видів озброєння. Але буває так, що снаряд чи ракета не здетонували.
Подібні знахідки дуже небезпечні! Бо можуть вибухнути в будь яку мить. До того ж загарбники здійснюють дистанційне мінування наших територій. Такі міни вони розкидають у місцях, де часто буває людно. Переважно на дорогах.
Що робити в разі знаходження підозрілих предметів, і як себе убезпечити?
Про головні правила мінної безпеки та поводження з вибухонебезпечними предметами розповів спеціаліст ГУ ДСНС в Запорізькій області Артур Давиденко.
Перш за все, за словами фахівця, необхідно навчитися розпізнавати вибухонебезпечні предмети. Це можуть бути різні снаряди, міни, частини бойових дронів, касетні елементи, ракети та авіабомби, що не здетонували при падінні, тощо.
Осколкова загороджувальна протипіхотна міна ОЗМ-72
Неофіційна назва «Жаба» або «Відьма». Виглядає, як звичайна банка вагою до восьми кг, містить 660 г вибухової речовини.
Для установки закопують в землю, щоб приховати. У разі спрацьовування підстрибує на висоту до 80 сантиметрів, а потім з неї вилітає до 2400 вражаючих елементів (сталеві кульки, гайки, болти). Має датчики цілі у вигляді розтяжки, може встановлюватися в керованому та не керованому вигляді.
На відстані до 30 метрів від місця вибуху практично немає шансів вижити чи не отримати тяжких поранень.
– Розтяжку можна побачити, – Каже Артур Давиденко, – але росіяни зробили до неї електронні детонатори, що спрацьовують при наближенні людини до міни. Тому, якщо побачили, то наближатися не можна ні в якому разі!
Протипіхотна міна направленої дії
Виглядає як пластмасова коробка на розкладних ніжках.
Розривається від прикладеної сили в 3,5 кг та вражає кульками або роликами все в радіусі 50 м.
Дана зброя заборонена Оттавською конвенцією, проте російські терористичні війська почати користуватися цими мінами ще з 2014 року – під час війни на сході України. Крім того, українська контррозвідка виявляла склади з МОН-50 в облаштованих російськими бойовиками схронах.
ТМ-62 — фугасна протитанкова міна
Ця міна кругла, може бути з металу, дерева чи безкорпусною; одна з найпотужніших протигусеничних мін.
Спрацьовує на прикладену силу від 120 кг, тому при наїзді може знищити автомобіль, скутер чи будь яку техніку.
Має датчик цілі у вигляді диску.
Встановлюється як на ґрунт, так і в ґрунт, у сніг, під воду вручну або засобами механізації, не виявляється міношукачами.
ПФМ-1 та ПФС-1 («пелюстка» або «метелик») — протипіхотна міна натискної дії
Виглядає як невеликий за розміром «пелюсток», неначе загублена деталь техніки.
Ці міни невеличкі, зеленого та коричневого кольору, вагою до 80 г. Вони розриваються при безпосередньому контакті або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації, тому особливо небезпечні.
Може розміщуватись у ґрунті тільки засобами дистанційного мінування. Наприклад, на Харківщині та в Оріхові Запорізької області було зафіксовано розкидання вибухівок з мінометів.
Вибух відбувається в момент натискання ногою на датчик цілі. В результаті пошкоджує кінцівки людини. Сила спрацювання від 5 кг.
ПМН-2 — протипіхотна міна фугасна натискної дії
Виглядає як пластмасова зелена кругла коробочка з хрестоподібним виступом зверху.
Сила спрацювання — від 8 кг. Зазвичай під час вибуху відривається повністю ступня ноги людини. Ударна хвиля досить великого заряду позбавляє людину свідомості.
Може встановлюватися на різні поверхні. Особливості конструкції унеможливлюють зворотний переклад міни з бойового в безпечне положення.
МОН-200 — протипіхотна міна
Як виглядає: металева кругла конструкція діаметром до 0,5 м.
Розривається при натиску від 3,5 кг на датчики, які розташовані неподалік, вражаючи осколками все в радіусі 35-50 м.
Встановлюється вручну на ґрунт або кріпиться до дерева або стовпа за допомогою спеціального кронштейна та сталевого штиря.
ПОМ-2 та ПОМ-3 — протипіхотна міна натяжної дії
Виглядає як циліндр, який стоїть на металевій «парасольці» до якої під’єднана тонка капронова нитка оливкового кольору.
У той момент, коли людина зачепилась за один з датчиків, а їх є чотири, відбувається підрив міни. Ураження наноситься осколками, на які дробиться корпус.
Ці міни можуть встановлюватися тільки на ґрунт або на горизонтальну поверхню і тільки засобами дистанційного мінування.
Мінометні міни
Можуть бути різних розмірів, на кінці обов’язково мають «оперення»; призначені для стрільби з міномета.
Вибухають при контакті з ціллю уражаючи уламками, але часто не спрацьовують, тому залишаються не підірваними.
Ручні гранати
На вигляд як «кіношна» граната, яку ми звикли уявляти; або як невеликий циліндр прикріплений до металевої трубки.
Вибухає, коли зіткнеться з дійсно твердою перепоною, здатною різко зупинити її політ.
Касетні елементи до різної зброї
Це невеликі елементи різної форми — сферичні, овальні, циліндричні або асиметричні (секторної форми, «пелюстки»).
Коли застосовується касетна бомба, то боєприпаси не вибухають одразу, а поводиться як звичайні наземні міни. Тому якщо вони не вибухнули, можуть здетонувати від доторків та рухів.
Касетні засоби ураження можуть бути використані як для ураження цілі в момент обстрілу, так і дистанційного мінування.
Касетні боєприпаси – це снаряди, ракети або бомби, які складаються з контейнерів, що відкриваються в повітрі і розкидають багато малокаліберних бомб (касетних елементів) на великій території. Одна касетна бомба може містити щонайменше 10 мін та дрібних
деталей до них на спеціальних стінках-перегородках.
Касетні боєприпаси заборонено використовувати міжнародним гуманітарним правом, адже вони належать до категорії зброї, яка завдає надмірних ушкоджень або має невибіркову дію.
Окрім того, не всі мініснаряди вибухають одразу під час удару: близько 25% суббоєприпасів можуть залишатися на землі та становити небезпеку для цивільних.
Фахівці ГУ ДСНС в Запорізькій області розповіли про випадок, коли в одному з густо населених районів Запоріжжя впала та не здетонувала касетна ракета «Іскандер». На щастя, її майже одразу виявили рятувальники, вивезли у безпечне місце і знешкодили.
Авіабомби (КАБ, ФАБ)
Вони великі за розміром, важкі, мають стабілізатори. Зустрічаються бомби вагою 50,100, 250 та 500 кг.
Скидаються з літака та уражують як техніку та будівлі, так і населення.
З 22 вересня цього року загарбники почали обстрілювати керованими авіабомбами (КАБ-500) і фугасними авіабомбами (ФАБ-500) Запоріжжя. А вже 23 вересня до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення від пересічних громадян про те, що на території дачного кооперативу в Запорізькому районі знаходиться «нерозірваний вибухонебезпечний предмет». Цим предметом виявилась ФАБ-500.
Вибухотехніки вилучили бомбу, транспортували до спеціально підготовленого місця і знищили з дотриманням правил безпеки.
Боєприпаси до гранатометів
Виглядають переважно як розширена в деяких місцях металева трубка.
Призначені для боротьби з броньованою технікою. Крім того, можуть бути використані для знищення людей, що перебувають в легких укриттях, а також у спорудах міського типу.
Що робити при знаходженні вибухонебезпечного пристрою
• Якщо ви побачили підозрілий предмет — зупиніться, не панікуйте, не торкайтесь й не пересувайте його.
• Не користуйтесь біля нього засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
• Помітьте місце предметом чи елементом одягу.
• Попередьте про знахідку інших осіб поруч. Відведіть їх та відійдіть самі на безпечну відстань – не менше 100 метрів.
• Відходити треба тим самим шляхом, яким прийшли (бо поруч з одним вибухонебезпечним предметом можуть бути й інші).
• З безпечного місця повідомте про небезпечну знахідку чергові служби ДСНС (телефон — 101), та поліції (телефон — 102).
• Дочекайтесь прибуття фахівців: покажіть їм місце з невідомим предметом.
• Зверніть увагу: активувати небезпечні предмети може навіть найменший зовнішній вплив (удар, струс, тертя, нагрівання, тощо).
Світлана ШКАРУПА
Фото авторки та з відкритих джерел
