Починається астрономічна весна.
У 2025-му дата припадає на 20 березня. За східноєвропейським часом сонцестояння настане об 11:01.
Чому і коли весняне рівнодення настає щороку, які природні явища з ним пов’язані і як відзначають цю подію в різних культурах світу.
Що відбувається під час весняного рівнодення
Сам термін походить від латинського слова “equinoxium”, що означає “рівність між днем і ніччю”, пояснюють у CNN.
Це момент календарного року, коли в Північній і Південній півкулях приблизно однакова тривалість дня і ночі, повідомляє National Geographic.
 |
| Фото: Konstanttin/Depositphotos |
“На саме рівнодення денного світла трохи більше, ніж темряви – наскільки саме, залежить від того, де ви перебуваєте на планеті”, – наголошують у CNN.
Що далі від екватора, тим тривалість світлової частини доби – більша.
Як пояснюють науковці, майже однакова тривалість годин дня та ночі пояснюється тим, що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диска, а не його центру.
У результаті значного кутового діаметра видимих розмірів Сонця та рефракції (уявного зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в атмосфері Землі) тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин довшою за 12 годин. Тривалість ночі, відповідно, меншою.
Це заломлення світлових променів “примушує сонце з’являтися над горизонтом, коли його положення знаходиться під ним”.
Повний перелік дат весняного і осіннього рівнодення до 2025 року можна знайти на сайті Військово-морської обсерваторії США.
Яких традицій українці дотримувалися на весняне рівнодення
Заступниця генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України Анастасія Колодюк розповіла, що календар наших предків, які, зокрема, були землеробами, дещо відрізнявся від сучасного.
“Так зване новоріччя розпочиналось у них саме весною. І Новий рік вони зустрічали березневим рівноденням, адже українці все прив’язували до руху сонця“, – каже науковиця.
З її слів, з приходом християнства календар почав “рухатися”. Був період, коли Новий рік починали святкувати у вересні, а потім уже перенесли на 1 січня. Утім, частину пов’язаних з ним обрядів залишили.
Яскравим свідченням цього, каже Колодюк, є слова легендарного “Щедрика” Миколи Леонтовича, де “прилітала ластівочка”.
“Є таке бачення, що це пов’язане саме з перенесенням святкування Нового року, яке раніше відбувалося під час весняного рівнодення, тобто на початку весни, коли з теплих країв, дійсно, поверталися перелітні птахи“, – каже наукова співробітниця.
Нині, зі слів Анастасії Колодюк, на весняне рівнодення припадає свято Сорока святих мучеників (22 березня), тому деякі традиції могли тісно переплітатися, трансформуючись з язичницьких у християнські.
“Через те, що в ці дні святкували Сорок святих мучеників, є згадки про те, що тоді наші предки випікали 40 жайворонків. Це пташки з тіста, яке зав’язували умовно на вузлик, робили очі, подекуди з чорного перцю, та крила, адже важливо було, щоб вони летіли“, – наголошує Анастасія Колодюк.
З маленького шматка тіста робили так звану качалочку. Зав’язували її вузликом, розплескували кінці, наче гребінчик та хвостик і пекли.
Випечених пташок чіпляли на палички і роздавали дітям. Останні бігали з ними селом, періодично стаючи на підвищення – горбочки, лавки – щоб “пташки” були ближче до неба.
“З ними закликали весну: “Агу весна, агу красна… Прийди-прийди весна…“, – розповідає науковиця і додає, що після цього “ритуалу” печиво діти з’їдали.
Українці вважали, що жайворонок приносить на своїх крилах весну, адже прилітає найраніше. Українці розцінювали повернення цієї пташки як пробудження природи після зими.
Які прикмети були на рівнодення?
Наші предки жили в гармонії з природою, тому доречно, що постійно слідкували за природними явищами.
Якщо в цей день температура була від’ємною, то вірили, що більше морозу в цьому році не буде. І навпаки – якщо плюсова, то може бути мороз.
Зі слів наукової співробітниці, наші предки рахували проталини на річці, озері чи іншій водоймі. Вірили, якщо дорахувати до 100, то по весні горя не знатимеш.
“У цей період сніг та крига починала танути, це означало, що вже починала приходити весна“, – каже Анастасія Колодійчук.
На весняне рівнодення наші предки могли дотримуватися тих же звичаїв, що і на будь-яке інше свято. Коли не можна, наприклад, було прясти, прати, словом, важко фізично працювати.
Джерело: life.pravda.com.ua/society/2023/03/20/253416/
