У квітні 2023-го вийшов перший номер релокованої оріхівскої місцевої газети «Трудова слава» після довгої перерви, яка тривала більше року. Наразі вийшло та передано оріхівцям вже майже 40 номерів.
Розповідає головний редактор газети Світлана Карпенко:
– Нам вдалося це зробити завдяки відчутній, постійній підтримці Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та міжнародних партнерів спілки. Всебічній підтримці таких громадських організацій, як Інститут регіональної преси та інформації, Асоціації «Незалежні регіональні видавці», «Лабораторія журналістики суспільного інтересу».
Наша творча спілка допомагає йти обраним шляхом, рекомендує до різних грантових проєктів.
«Трудова слава» сьогодні – це не тільки друковане видання: маємо сайт, сторінки в соціальних мережах, готуємо відеосюжети. Та все ж паперова версія лишається найзатребуванішою. І не тільки на прифронтовій території, де частина земляків живе без світла, інтернету, якісного зв’язку, але й серед мешканців п’яти громад, котрі змушені були евакуюватися до Запоріжжя,
Газета сьогодні розповсюджується безкоштовно. Редакції у цьому допомагають голови та старости п’яти громад – Оріхівської, Малотокмачанської, Преображенської, Таврійської, Комишуваської, а також Запорізький гарнізон ДСНС, Оріхівська (нині Пологівська) районна організація Товариства Червоного Хреста України, БФ «Південь». Це дієва підтримка!
Разом з надійними друзями – працівниками ДСНС Запоріжжя – Світлана Карпенко регулярно відвідує мешканців району. Недавно відвідали Преображенку (Преображенська громада) та Оріхів (Оріхівська громада). Точніше — їхні околиці. Люди, які тут мешкають, бояться пересуватися територією через інтенсивні й непередбачувані обстріли. Тому до умовних центрів ходять лише за крайньої необхідності.
Рятувальники постійно підтримують місцеве населення: доставляють хліб, питну воду, продукти харчування, смаколики, корм для тварин – все, що передають волонтери. У цьому списку – і місцева оріхівська газета, яка поряд із найнеобхіднішим.
– Розуміючи, що земляки, до яких їдемо, могли і не бачити попередніх випусків «Трудової слави», тож захопили і їх. Номери видання розлетілися миттєво. Місцеві жителі просили один одного не брати зайвого, аби вистачило всім, – каже очільниця газети.
– Газета дуже потрібна, читаємо з задоволенням, – говорить оріхів’янка пані Таїсія. – Я на днях відправляла посилку землякові, що тимчасово мешкає в Києві, і загорнула йому баночку гіркого перцю в газету. Він такий задоволений був саме від «Трудової слави». Розповідав, як він її всю перечитав, носив навіть на роботу, де її також читали.
Пані Таїсія, як і її земляки-оріхів’яни, до рятувальників звертається часто: «Ой, та без них взагалі ніяк: і вода, і хліб, і ліки, і медична допомога. У нас через хату старички живуть. Дідусь, на жаль, помер не так давно. Йому постійно потрібна була медична допомога. І вони молодці такі: їздили, перев’язки робили, надавали все необхідне. Ми дуже, дуже з ними дружимо».
На питання, що вам ще треба, мешканці оріхівщини лаконічно відповідають: «Миру. Миру хочемо. Більше нам нічого не треба»…
Фото Анни Логвиненко
