Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика

Яйце завжди було символом воскресіння та безсмертя

Традиція розписувати яйця на Великдень не є суто християнською чи виключно українською. У неї надзвичайно давня та детальна історія, майже як у єгипетських пірамід. Про розкішні писанки стародавніх часів та їхній шлях до українського великоднього кошика – далі.

Як виникла традиція прикрашати яйця

Задовго до появи християнства і християнського свята Великодня розписування та прикрашання пташиних яєць були розповсюдженим ремеслом. Ще за тисячу років до появи християнства люди мали традицію прикрашати яйця різних птахів та наділяти їх магічними властивостями та символікою.

Давній світ до нашої ери. Мистецтво розпису яєць та любов до такого декору були властиві прадавнім язичникам єгиптянам, жорстоким персам, мудрим грекам і войовничим римлянам. Вельможні родини замовляли у майстрів страусині яйця, прикрашені візерунками та камінням. Ремісники витрачали тижні і місяці на виготовлення таких прикрас. Вони вигадували складну багатоетапну техніку та інструменти для роботи. Звісно, і коштували такі яйця немало.

Прикрашені яйця ще 5 тисяч років тому клали у склепи знаті та правлячої еліти у Середземномор’ї та на Близькому Сході.

З найбільших – страусиних – яєць робили кубки, тарелі для подачі страв, горнятка та щось на кшталт келихів.

Поверхню шкаралупи прикрашали різьбою та інкрустували дорогоцінним камінням. Це була, без сумніву, кропітка робота – рука майстра мала бути твердою, але водночас і «легкою», аби не пошкодити крихку поверхню яйця. Такі яйця були тільки дрібничками, котрі мали лише демонструвати розкіш у помешканні господаря, його багатий статус та фінансові можливості. Навряд чи їх щоденно використовували як посуд.  

Найцікавіше те, що заможність демонстрували не лише готовими прикрасами з яєць, а й первинним матеріалом – самим страусиним яйцем. Аби стати непомірно дорогим, воно мало бути вкрадене у дикого страуса. Це було небезпечне заняття. Дикий птах з сильними ногами та міцним дзьобом міг запросто зламати людині шию та зрештою заклювати її на смерть. Тож майстерність вполювати дикого страуса та вкрасти у нього яйце було престижним хобі для шумерів та єгиптян.

 

Цікаво, що пізніше майстри стали виготовляти копії «яєчного» посуду. Так, з глини ліпили посудину, схожу формою на яйце, і розписували її так, ніби це було пташине яйце.

 

Ось приклад саме такого мистецтва. Це – давньогрецька теракотова ваза у формі страусиного яйця, і їй понад 2500 тисяч років. На ній зображений троянський епізод — Паріс і Єлена.

Символіка яйця виникає і раніше – нібито Єлена, через яку спалахнула Троянська війна, з’явилася на світ з яйця.

Слов’яни. У наших предків, що жили на землях сучасної України і її сусідів, яйце само по собі було для людини символом життя, весняного сонця, що дарує землі тепло та пробуджує до життя, переходу з небуття ночі у світлий день. Приміром, маємо легенду про яйце-райце, де яйце виступає символом життя, роду, весни і пов’язано з архетипом Великодня – свята Дажбога, що відзначали наприкінці березня. Слов’яни вірили, що яйце є моделлю Всесвіту та стартовою точкою людства. «Яйце-райце» вміщало у собі цілий світ та всіх людей і тварин, котрі з нього вийшли, населивши землю.

Яйце слугувало символом вічності та безсмертя. Тому до могил та курганів і клали як справжні живі яйця, так і їхні аналоги з мармуру, глини, дерева.

Прадавній Єгипет. Легенда про птаха Фенікса та його воскресіння з попелу також перегукується з символікою яйця. Єгиптяни вірили, що великий птах Фенікс навесні спалює себе у променях сонця на золотому даху храму. Він перетворюється на попіл, у якому з’являється яйце, з якого виходить такий самий Фенікс, відлітає на рік і потім знову повертається і спалює себе. Це – відображення щорічного оновлення природи.

Прадавня Індія. Індійці вірили, що світ був створений зі «світового» яйця, яке було символом сонця.

Середньовічна Європа. З давнього світу прикрашені страусині яйця не зникли, вони дивним чином мігрували у Європу, де страуси не жили, – можливо, на кораблях з Африки та караванами з Близького Сходу.

Науковці з’ясували: перші страусині яйця були знайдені в італійській гробниці у 600 році до нашої ери і завезені вони були з Єгипту, Йорданії, Сирії та Туреччини. Їх прикрашали слоновою кісткою, дорогоцінними металами та камінням. На них зображені елементи матеріального живого світу, який померлий не міг забрати з собою після смерті. Тож у його склеп клали зображення тварин, рослин, воїнів, аби полегшити йому потойбічне життя.  

Європа ХІХ-ХХ століть. На цьому історія розписних яєць на європейській частині материка не закінчилася. Європа завжди була ласа на щось нове – наслідування досягнень Античності привело в Італію та Англію епоху Відродження, пізніше модним став єгипетський стиль у мистецтві, екзотичний декор, схожий на побут африканських та індонезійських племен тощо. Тож багаті європейці швидко увели у моду мати вдома кілька дорогоцінних прикрашених страусиних яєць.

Звісно, від яєць там залишилася лише форма, ніякої шкаралупи та наповнення у тих прикрасах не було. Завдяки такій традиції зараз ми знаємо про ювелірні яйця Фаберже, створені у ХІХ та ХХ століттях та тисячі їх копій від наслідувачів майстра.  

Символіка розписаних та прикрашених яєць

Яйце завжди було атрибутом святкування весняного рівнодення та відновлення родючої природи після зими. З появою християнства і свята Пасхи, що по суті і є святом відновлення природи, яйця зайняли свою нішу у святкуванні. У християнських пасхальних ритуалах яйце є символом гробу і водночас дива воскресіння Христа. А яйця, пофарбовані у червоний колір, – символ крові, пролитої Ісусом на хресті. Також червоний колір вказує на царське походження Христа.

 

Біла крашанка символізує чистоту і безгрішність, жовта – радість, пов’язану з сонцем, та багатство, блакитна – небо, воду і здоров’я, зелена – весну і єдність всього світу, а коричнева – родючу землю.

Малюнки на писанках також мають свою історію. Приміром, сонце символізує світло і нове життя, хрести означають чотири пори року або чотири сторони світу, зірка є символом сонця та кохання.