Ткаченко повідомив, що написав заяву про відставку з посади міністра культури

Сьогодні написав заяву про відставку.

Про причини. Рішення Кабміну щодо Держкіно приймалось без погодженням з МКІПом. Забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики і передати його в управління Кабміну – нелогічно. Це як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів. Такі стиль та підходи щодо управління процесами мене дивують – не мій концепт та цінності.

Замість продовження втілення європейської концепції реформи про передачу службам і відповідним агентствам операційних функцій, на чому я наполягав з лютого місяця, приймається рішення з яким я погодитись не можу. І воно непоодиноке. Наприклад, згідно управлінської реформи, на початку року Урядом було прийнято рішення про створення Держслужби та Держінспекції з охорони культурної спадщини. Після цього через кілька місяців міністерство отримало листа від Прем’єра щодо відкликання нашого подання на створення цих інституцій. Наповнення операційним функціоналом Держмистецтв також блокувалось.

Пишуть, що передача Держкіно стала для мене останньою краплею. Тоді нагадаю про передостанню – не менш болючу. Бюджет на культуру-2022. І характер обговорення і фінальна сума для мене неприйнятні.

Власна оцінка – за час роботи в МКІПі встиг зробити десь 50% із запланованого. І насправді, деякими речами можна пишатися.

– Без жодної копійки запустили програму #МандруйУкраїною, повернувши традицію подорожей нашою країною.

– Навіть в умовах дуже обмеженого фінансування запрацювала програма Велика Реставрація й наразі 57 об’єктів культурної спадщини державної та комунальної форми власності отримали субвенцію з держбюджету на відновлення та реставрацію.

– Попри пандемічні обмеження вдалося зупинити секвестр бюджету на культуру, втримати закриті на карантин сектори на плаву завдяки пакету підтримки та грантам через УКФ та УІК в 2020 році, а також збільшити на 35% бюджетне фінансування культури та креативних індустрій (з 0,2% до 0,27% ВВП відповідно в 2020 та 2021 роках).

– На національному рівні питання боротьби з дезінформацією перетворено в конкретні дії – розроблено стратегію інформаційної безпеки, запущено Програму медіаграмотності «Фільтр», функціонує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, проводяться активні кампанії з підвищення медіаграмотності населення.

– Вперше в бюджеті з’явилася субвенція на створення/модернізацію центрів культурних послуг, пілотний проект в 7 областях вже генерує необхідний контент для масштабування.

– А ще розробка державної цільової програми по підтримці народних художніх промислів, зміни до закону про бібліотеку та бібліотечну справу, стратегія промоції читання, запрацювала Рада з розвитку креативних індустрій та багато іншого.

Втім, звіт у Раді не за горами. Сьогодні відправив свою заяву Голові ВР Руслану Стефанчуку.

Ці півтора року були дійсно шаленими. Хоч й емоційно складними, але дуже надихаючими. Особливо поїздки Україною та знайомство з людьми, що щиро вболівають за українську культуру. Я безмежно вдячний своїм сподвижникам у регіонах, команді в міністерстві та керівникам ЦОВВ і відомств. А також колегам з фракції «Слуга Народу». За довіру дякую Президенту.

Пропрацювавши 1,5 роки в міністерстві і порівнюючи це з понад 30-річним досвідом роботи саме в індустрії, маю право на оцінку ситуації. Робота в уряді все ж за відсутності командної роботи та наявності бюрократичних процедур – не є такою ефективно, порівняно з роботою в індустріях.

Але для сфери державного управління – важлива сталість, послідовність, а не шарахання зі сторони в сторону, прийняття рішень без обговорень та розуміння цілей, забивання цвяхів мікроскопами. Наступному очільнику МКІП бажаю витримки та внутрішньої сили. І завжди буду готовий дати пораду.