Коли два роки тому «МИГ» писав про непересічний досвід організаторів Всеукраїнського відкритого дитячо-юнацького фестивалю-майстерні авторської пісні «Сонячний зайчик», які здолали виклики пандемії коронавірусу і провели 12-й за ліком фестиваль онлайн, хто міг подумати, що доля готує чергове випробування? Ще й яке…
Але з радістю повідомляємо, шо наприкінці жовтня 2022 року «Сонячний зайчик» відбувся у 14-й раз. Більше того, він набув міжнародного масштабу. У ньому взяли участь 96 юних авторів та виконавців авторської пісні, а також педагоги та гості з 15 міст 11 областей України (Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Хмельницька), і 12 країн світу (Австрія, Австралія, Болгарія, Ізраїль, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, США, Фінляндія, Франція, Чехія).
Вимикається світло? – Підхоплюю трансляцію!
Нагадаємо, що
організаторами фестивалю “Сонячний зайчик” є Український державний центр позашкільної освіти Міністерства освіти та науки України, Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, Запорізький Міський Палац дитячої та юнацької творчості та Запорізький Театр поетичної пісні.
Але, звісно, є різниця між спокійною, хоч і важкою, роботою перед комп’ютером у мирний час, – і організацією у режимі нон-стоп виступів учасників фестивалю, майстер-класів і потужних мистецьких програм, коли в українських містах лунала повітряна тривога, гриміли вибухи, а потім почало вимикатися світло!
До честі організаторів, вони передбачили підступність ворога і зуміли налаштувати роботу так, аби жодний виступ жодного учасника чи учасниці не загубився, а плин фестивалю не переривався. Для цього, про всяк випадок, усі виступи були записані й налагоджена потужна технічна підтримка – модератори із Запоріжжя, Полтави, Харкова, Києва були напоготові і за потреби перехоплювали трансляцію.
Міжнародний фестиваль – не вигадка
Не менш вражаючою була і підготовка головної – творчої складової «Сонячного зайчика». Ще влітку у ZOOM відбулося кілька педагогічних нарад, на яких була вироблена концепція цьогорічного фестивалю: відкриття для себе і світу української авторської пісні, що яскраво виявляє найкращі риси нації – стійкість, незламність, гідність і гуманізм. Бо саме людяність і високий дух допомагають нам перемагати ворога.
Олена Алексєєва була приємно вражена рівнем підготовки учасників. Адже багато дітей зараз знаходяться у вимушеній еміграції. Проте педагоги не загубили їх ні в Польщі, ні в Румунії, ні в Німеччині. І навіть знайшли нових «зірочок», які також узяли участь у фестивалі, продемонструвавши достойний рівень виконання.
Його професійним підвищенням на «Сонячному зайчику» займалися педагоги з усього світу: майстер-класи з гітари, поезії, композиції, акторської майстерності вели, зокрема, Сергій Рубашкін (Кір’ят-Моцкін, Ізраїль), Михаїл Гантман (Харта, Німеччина), Наталія Криничанка (Львів-Краків, Польща), а також кияни Микола Чернявський, Олександр Ворох, Борис Бєльський, Олена Гаджилова.
Міжнародним був і склад призерів та лауреатів. Наприклад, Марина Ют (Австралія) отримала звання лауреатки в номінації «Виконавець», а Анна Контуш (Франція) стала лауреаткою у номінації «Автор власних пісень».
Слід зазначити, що серед майже сотні учасників фестивалю не загубилися і запоріжці. Вихованці гуртка авторської пісні Запорізького міського палацу дитячої та юнацької творчості (керівниця Олена Алексєєва) Ярослава Омельчак стала лауреаткою у номінаціїї «Виконавець», Марк Толмачов і Єлизавета Нестерова – призерами у тій же номінації. А з шестирічною сестрою Веронікою Марк став призером у номінації «Дует» (до речі, в етер брат із сестрою виходили, перебуваючи у Польщі). У номінації ж «Ансамбль» призерство здобув ансамбль студії бардівської і туристської пісні «Обрій» Запорізького гідроенергетичного коледжу (керівниця Анна Киящук).
А взагалі перелік призерів та лауреатів «Сонячного зайчика-2022» дуже довгий) Вітаємо усіх!
Поетичний літопис незламного Харкова
Незмінною складовою «Сонячного зайчика» є навчальні і творчі проєкти.
Серед навчальних програм учасникам і гостям фестивалю дуже сподобалася лекція «Українська авторська пісня, еволюційні етапи становлення: імена, події і досягнення в утворенні жанру», яку провела львів’янка, яка нині мешкає у Кракові, Наталія Криничанка. Пані Наталія – авторка і виконавиця пісень у жанрі співаної поезії. Вона є організаторкою багатьох фестивалів АП, а також громадською діячкою і захисницею культурної та історичної спадщини.
Багато років поспіль одним із творчих форматів є спільний проєкт юних та досвідчених бардів, дітей і викладачів, який готуються заздалегідь. Традиційно ним опікується друг і педагог фестивалю Микола Чернявський. Цього разу пан Микола запропонував узяти за основу поезію харків’янки Ольги Подлесної – авторки з міцним внутрішнім стрижнем і силою, яка не покинула писати вірші і під бомбами. Так виросла зустріч «Поетичний літопис незламного Харкова».
Аби виконання пісень було під силу навіть новачкам, автори музики адаптували під їхні вміння гітарний акомпанемент. А полтавчанка Людмила Писаренко і Галина Лукьянова з Бахмута спеціально поклали кілька віршів пані Подлесної на музику.
“Підготовка вечору-зустрічі «Поетичний літопис незламного Харкова» тривала два місяці. І до неї доклали зусилля багато людей, навіть не причетних напряму до фестивалю”, – розповіла Олена Алексєєва.
«Зберегти шляхетність у нещасті…»
Одним із емоційних акцентів фестивалю став творчий проєкт-показ Міжнародної театральної майстерні «Гартуючи гідність, плекаючи людяність». Його під керівництвом Олени Гаджилової підготували лауреати та випускники «Сонячного зайчика» минулих років, яких любовно називають «перезайцями». Вони презентували свій дієвий досвід протистояння мороку: хтось пережив трагедію втрати рідних, хтось отримав психологічний шок під час розбирання завалів після обстрілів, комусь довелося організовувати багатоступеневу волонтерську допомогу з Німеччини та інших демократичних країн.
“Головною ідеєю став вислів Януша Корчака про те, як зберегти шляхетність у нещасті… Наші перезайці – ще зовсім молоді люди – під час війни займаються серйозними справами. Це важко… Для багатьох попередні короткі бесіди з режисеркою Оленою Гаджиловою ставали сеансами психотерапії. В результаті ж хлопці й дівчата у прямому етері показали вражаючий зріз нашого часу, трансформувавши його через авторську пісню у документальний театр” , – каже Олена Алексєєва.
«Гру в класики» забавкою не назвеш
Ви думаєте, що авторська пісня – суто сучасний жанр і ніяк не пов’язана з класичною музикою? Помиляєтеся! Класика потужно впливає на АП – і навпаки, що довели на проєкті «Гра в класики» родини бардів: Олександра, Аліни та Аліси-Марії Ворох (Київ-Одеса-Бухарест) і Євгенії Логвінової, Миколи та Семена Якимових (Прага).
Дорослі поділилися цікавим досвідом виховання та всебічного розвитку дітей. Його запорукою не в останню чергу стала і взаємодія класичної музики та авторської пісні.
Результат видно неозброєним оком: у 12-14 років підлітки є лауреатами міжнародних фортепіанних конкурсів, грають на багатьох інструментах, пишуть симфонічну та фортепіанну музику.
«Гра в класики» стала потужною духовною вертикаллю і логічним піком фестивалю, який вкотре довів: все минає, а музика лишається…
До зустрічі у Запоріжжі!
…Кажуть, кожний досвід (навіть трагічний) є корисним. 14-м фестивалем, незважаючи на труднощі, усі лишилися задоволені. Єдине, що не сподобалося дітям, – надто довго «Сонячний зайчик» проходить дистанційно. А дорослі сказали, що давно так багато не плакали…
Щиро бажаємо, аби 15-й Міжнародний дитячо-юнацький фестиваль-майстерня авторської пісні «Сонячний зайчик» відбувся за рік у вільному Запоріжжі. Куди зберуться юні барди і метри жанру з усього світу. Рідний дім фестивалю – Запорізький Міський Палац дитячої та юнацької творчості – з нетерпінням чекає!
Ганна ЧУПРИНА, фото зі сторінок «Сонячного зайчика» у соцмережах
