В Українському кризовому медіа-центрі 5 квітня відбулась широка дискусія «Україна перед обличчям зовнішніх викликів».
На її початку Володимир Лупацій зазначив, що Національна платформа стійкості та згуртованості, співзасновником якої він є, являє собою платформу аналітичних центрів, пріоритет якої полягає у просуванні стійкості, яка сьогодні є форвардним принципом для країн ЄС і НАТО.
“Ми просуваємо ідею, що нам потрібна не тільки політика стійкості, а створення справжньої екосистеми. Її ключовий компонент – національна система оцінки ризиків, загроз та можливостей, які виникають для України. Без постійної переоцінки глобального контексту, який дуже динамічно змінюється, ми навряд чи можемо адекватно себе зрозуміти, вийти з бульбашки сьогодення, подивитись далі і забезпечити стійку безпеку, стійку державу і стійке суспільство”, – відмітив Володимир Лупацій.
Значна частина заходу була присвячена прогнозному аналізу, зробленому Радою національної безпеки та оборони України. Представляючи його, секретар РНБО Олексій Данилов пояснив, що кожні 15-20 років майже всі країни роблять свої прогнози, як розвиватиметься світ, куди буде рухатися, і на їх підставі працюють уряди. Наприкінці минулого року і на початку нинішнього такий прогноз було підготовлено і для президента України. Він стосується глобальних тенденцій розвитку світу до 2040 року. Для їх кращого розуміння документ розбито на сім розділів.
Перший з них – демографія та людський розвиток. “Буде відбуватися приріст населення, його середній вік. Прогнозується, що до 2050 року 85 відсотків населення планети мешкатиме у містах. Найбільш відчутно це буде в африканських країнах. Щодо Європи, то демографічна криза там є вже наочною. У цьому зв’язку, через війну, яка йде на нашій території, кілька країн на превеликий жаль для нас скористаються можливістю залишити в себе працездатних молодих українців. І будуть лишати з дітьми, щоб вони там асимілювалися. Ніхто не має бажання чекати. Люди живуть своїм власним життям. Ми не можемо їм докоряти за це, і справа держави – зробити так, щоб якомога більше наших громадян повернулися”, – підкреслив Олексій Данілов.
Торкаючись прогнозів щодо довкілля і економіки, секретар РНБО визнав, що думка про очікування скорочення використання палива з вугілля, газу і нафти не відповідає дійсності. Джерел відновлюваної енергії не вистачатиме. Нафтові країни, які сьогодні можуть пересмикувати світ, як відбулося нещодавно у випадку з рішенням скоротити добичу нафти, в подальшому можуть грати доволі агресивно. Тенденція стійкого зростання державного боргу, яка прослідковується сьогодні майже по всі країнам, матиме розвиток.
У той же час, все більш незрозумілим ставатиме традиційний погляд на гроші. Цифрові валюти збільшують оборудки у світі, і це не що інше, як тренування майбутніх процесів. Війни не тільки нікуди не дінуться, а й будуть регулярно виникати в результаті трансформаційних процесів. Тому тренд на конфлікти стане одним з головних. Беручи до уваги усі фактори, в РНБО прогнозують той сценарій розвитку світу, за яким відбуватиметься конкурентне співіснування.
Найближчим часом повністю сформується двополюсний світ. З одного боку США, з іншого – Китай. “Дуже хотілося, щоб це було тільки у сфері торгівлі без використання військової компоненти у змаганні”, – додав Олексій Данілов.
Майбутнє української економіки, її стійкість залежить від того, як Україна буде себе презентувати на міжнародній арені. Українська позиція у західному світі повинна постійно обговорюватись.
На цьому наголосила старша наукова співробітниця Інституту Брукінгса [Вашингтон], колишня радниця президента США Фіона Гілл. “Я зараз знаходжусь у Берлині, де беру участь у багатьох дискусіях не тільки з німцями, а й з експертами з усього світу, де є різні думки, і вони не завжди співпадають з тими, які є в Україні. Різні країни по-різному ставляться до геополітичної ситуації. Такі як Бразилія, наприклад, не розглядають Україну як країну, на яку напала Росія. Вони вважають, що це Сполучені Штати воюють з Росією за допомогою України. В Латинській і Південній Америці не знають правду про російсько-українську війну, і це результат впливу російської пропаганди”, – відзначила Фіона Гілл.
Аналітик Стокгольмського центру вивчення Східної Європи Шведського інституту міжнародних відносин Андреас Умланд зробив акцент на безпекових гарантіях Україні. Зараз у НАТО вже 31 країна, і кожна з них має право на вето стосовно вступу нової країни до організації. Це робить зовнішньо політичну ситуацію, в якій опинилася Україна, еклектичною. Є філософія того, що Україна має стати східноєвропейським Ізраїлем. З іншого боку, є особисті двосторонні взаємовідносини з Великою Британією, Польщею, Канадою.
А ще є багатосторонній формат як той же Люблинський трикутник. “Думаю, що в цьому році Україна почне перемовини щодо вступу в Європейський Союз, і за три-п’ять років, сподіваюсь, питання вступу стане реальністю. Але хочу звернути увагу на 42 статтю Лісабонського договору про те, що ЄС ще і оборонний союз. Там є речі, дуже подібні Вашингтонському договору. Чи погодяться на це всі країни європейської співдружності, коли при прийнятті України?” – запитав спікер.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко зосередився на внутрішніх викликах. Найбільш загрозливим він бачить небажання переформатовувати державу, намагання її відбудовувати у контурах України зразка 1991-2022 років.
“Сьогодні треба говорити не про гроші, а про те, якою буде країна, – закликав Вадим Денисенко. – Але пішли іншим шляхом. Придумали собі міфічний план Маршалла, сказали про потребу у 700 мільярдів, а потім знадобляться ще гроші. З моєї точки зору не має більш страшної речі, як би до нас завтра ці гроші зайшли. Ми не знаємо, як їх освоїти. У нас немає людей, які можуть щось за них побудувати, і тому мільярди будуть вкрадені. Замість того, щоб подумати, якою буде освіта, ми кажемо, що треба побудувати 100 шкіл, 200 лікарень, 300 дитячих садочків”.
Друга проблема, з якою, на думку виконавчого директора Українського інституту майбутнього зіткнеться країна, стане теоретично можливе скочування в авторитаризм. Ще одна потенційна загроза – не проведення повного очищення України від проросійських сил. “Сьогодні говоримо про Лавру, але не говоримо про тисячі приходів, які знаходяться поруч з нею”, – зазначив Вадим Денисенко. На його думку, треба усвідомити, що у найближчі роки Україна буде глибоко дотаційною державою. Це передбачає спонсорів, які її підтримуватимуть. Ризик як раз полягає в тому, що між внутрішніми елітами немає домовленості про базові незмінні принципи на наступні роки. Світовий досвід показує, що в разі, коли такого договору в країні немає, її елітами легко маніпулювати.
Оригінал статті та відео розмови – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/shho-ochikuye-ukrayinu-i-svit-prognozy-analitykiv
