Національна комісія зі стандартів державної мови, яка є центральним органом виконавчої влади, рекомендує перейменувати місто Запоріжжя.
Аргумент – назва обласного центру може не відповідати «лексичним нормам української мови та мати зв’язок з російською імперською та колоніальною політикою».
Хто і чому так вирішив?
Філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України склали перелік із 1400 міст та сіл (із 29,7 тисячі усіх наявних), які рекомендується перейменувати на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Найбільше назв населених пунктів пропонується змінити в Криму (225), в Харківській (122), Донецькій (117), Луганській (101), Дніпропетровській (99), Сумській (78) та Запорізькій (66) областях.
Зокрема, 176 назв пропонується змінити через невідповідність правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови; 611 – через невідповідність українським лексичним нормам та стосунок до російської імперської (колоніальної) політики; а 637 – через «можливу» невідповідність українським лексичним нормам та стосунок до російської імперської політики.
До останьої групи несподівано потрапило й Запоріжжя.
Чомусь у комісії вирішили, що назва нашого міста може «не відповідати лексичним нормам української мови та мати зв’язок з російською імперською та колоніальною політикою».
Однак там ніяк не пояснили, чому саме назва «Запоріжжя» відповідає або не відповідає новому законодавству.
Тепер у місцевої влади є шість місяців, аби аргументувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву відповідно до законодавчих вимог.
Якщо посадовці цього не зроблять, назву міста за рішенням цієї комісії змінюватиме парламент.
Водночас, щоб перейменувати Запорізьку область, потрібно вносити зміни до Конституції, для чого має бути підтримка парламенту понад 300 голосів.
В Україні вже є прецеденти, коли змінювали назву обласного центру, залишивши назву регіону – Дніпро та Дніпропетровська область; Кропивницький та Кіровоградська область.
Зазначимо, що, згідно з законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», висновок Нацкомісії зі стандартів державної мови щодо відповідності пропозицій стандартам державної мови є обов’язковим для врахування при прийнятті рішень про перейменування відповідного географічного об’єкта.
«Не чіпайте Запоріжжя!»
Рекомендація перейменувати наше місто, м’яко кажучи, збентежила мешканців Запоріжжя.
Якби місто справді носило якусь проімперську назву, то питань би не було.
Але ж Запоріжжя… Місто за порогами.
У соціальних мережах жваво обговорюють ініціативу Нацкомісії, не стримуючи емоцій.
А також зауважують, що, зважаючи на повномасштабну війну, прифронтове місто має більш важливі проблеми, ніж дискусії щодо перейменування.
Цю дивну ситуацію прокоментував і відомий український мовознавець Олександр Авраменко, який родом із Комишувахи Запорізької області.
«А щодо Запоріжжя, я думаю, що жодних змін найближчим часом не відбудеться.
Це якесь непорозуміння, тому що це історично давня назва.
Воно утворене за типовою словотвірною українською моделлю: за порогами – Запоріжжя, за лісами – Залісся.
Це звучна українська назва, вона давня. Вона пов’язана з різними топонімами: Запорізька Січ», – зауважив мовознавець.
А нардеп Володимир В’ятрович, який у минулому обіймав посаду голови Інституту нацпам’яті, назвав пропозицію «некомпетентністю на межі провокації».
Мовний омбудсман та міністр освіти – також проти перейменувань
Більш категорично виступили проти ініціативи Нацкомісії Уповноважений із захисту державної мови та міністр освіти та науки.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що рішення Нацкомісії повинно містити перелік обов’язкових для перейменування назв населених пунктів, які не відповідають стандартам державної мови, а також чіткі рекомендації щодо їх перейменування.
«У більшості рекомендацій не пропонується правильний варіант назви, а міститься дивне формулювання «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку», що не відповідає вимогам закону», – наголошує Тарас Кремінь.
За словами Креміня, перелік Нацкомісії містить велику кількість назв населених пунктів, які відповідають стандартам державної мови, а саме: Запоріжжя, Перемога, Зоряне, Мирне, Травневе, Маяк, Молодіжне, Об’єднане тощо.
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий також заявив, що рішення Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування населених пунктів, в тому числі Запоріжжя, має бути скасоване.
Лісовий вважає, що комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки питання заборони пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії, згідно із законом, покладено на інші органи.
Він пояснив, що функціями комісії є формування та оприлюднення переліку населених пунктів, назви яких потребують обов’язкового погодження зі стандартами державної мови та рекомендаціями щодо погодження назв таких сіл, селищ, міст зі стандартами державної мови:
«Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь «красн» або «черв»? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії).
Тому нині це рішення має бути скасовано і напрацьовано нове – компетентними та уповноваженими органами».
Позиція ЗОВА та мерії
– Перейменування Запоріжжя обговорюватимуть із науковцями та громадськістю
, – про це в ефірі національного телемарафону повідомив голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
«Ми разом із науковцями та громадськістю вирішуватимемо це питання.
Насамперед необхідно з істориками дізнатися історію походження самого місця і назви такого місця», – сказав він.
Очільник ОВА наголосив, що влада дослухатиметься до думки громадян обласного центру, чи захочуть вони перейменування.
А ось в.о. мера Запоріжжя Анатолій Куртєв у своєму Телеграм-каналі неочікувано запустив опитування щодо назви міста.
Він запитав у містян, яку б назву обласного центру вони хотіли б бачити: «Запоріжжя» чи «Запорожжя»?
До того ж Анатолій Куртєв чомусь пише, що це саме запоріжці звернулися до Нацкомісії зі стандартів державної мови з проханням перейменувати місто:
«Чи потрібно перейменовувати Запоріжжя?
До Нацкомісії зі стандартів державної мови звернулися мешканці нашого міста з пропозицією про перейменування Запоріжжя на Козацьку назву Запорожжя.
Нам важлива думка кожного містянина.
Тому пропонуємо вам взяти участь в опитуванні під цим постом», – написав в.о. мера.
Варто зазначити, що на момент написання цієї публікації 96% респондентів підтримують поточну назву Запоріжжя і 4% – за те, щоб перейменувати місто з Запоріжжя на Запорожжя.
Тим часом
Остаточне рішення щодо того, перейменовувати Запоріжжя, чи ні, має залишатися за місцевими мешканцями, а заява Національної комісії зі стандартів держаної мови – це лише рекомендація.
Таке уточнення вніс голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов.
– Рішення комісії – це висловлені рекомендації, рішення комісії – це не перейменування населених пунктів, у нас немає на це повноважень. У будь-якому разі це має вирішувати громада, органи місцевого самоврядування, – заявив він. – Питання щодо того, як правильно говорити: «Запоріжжя» чи «Запорожжя» – дискусійне.
Комісію просили розглянути питання щодо перейменування «Запоріжжя» на «Запорожжя».
Там теж виникли подібні дискусії, тому остаточне рішення вирішили передати мешканцям міста.
Пізніше Володимир Мозгунов в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» на запитання телеведучої: «Яка ймовірність того, що Нацкомісія перегляне свій список і дасть нові рекомендації, зважаючи на зауваження міністра освіти й науки Оксена Лісового та мовного омбудсмена Тараса Креміня?», заявив наступне:
– Ми не можемо проігнорувати ці повідомлення й офіційні звернення. Оскільки члени робочої групи – це викладачі університетів, ми просили їх про додаткові консультації, узгоджуємо сьогодні з ними свою позицію і готуємо відповідні документи.
Фото з відкритих джерел та соцмереж
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”
