Виставку у Запорізькому обласному художньому музеї, відкриту напередодні нового року, хочеться назвати виставкою «старих майстрів». У найкращому сенсі цього терміну. А ще це виставка-пам’ять, виставка-спогади…
Роботи, представлені в експозиції, надані художниками, родинами митців, або друзями та різними. І тому часто це або подарована, або обрана – за смаком, за сильним бажанням її мати – картина.
В експозиції 130 робіт, представлені понад 50 художників.
Виставкою можна ходити сюжетно.
От, наприклад, пам’ятаю, як сміючись розповідав мені Олексій Федорович Матюшенко, що в майстерні, де художники працювали разом, висіла на стіні робота Станіслава Шинкаренка: добре змальована сушена риба… І художники могли за необхідності до неї торкнутися носом – ну, занюхать. За необхідності. Дуже добре була змальована та риба, переконливо.
Ось вона – лише згадка з надр Інтернету
І ось, на цій виставці – риби достатньо. До цієї тонкої гастрономії доклалися декілька майстрів. І кожен – по-своєму.
І місця, де ховаються спогади про молоді роки, теж є.
Можна ходити виставкою історично. З глибин запорізького мистецького життя. Від народжених у 1920-ті, учасників війни, до дітей війни, народжених у 1930-ті… Радіти бачити рядом з собою художників 1940-1950-х років, спілкуватися, слухати розповіді та думки про мистецтво.
На багатьох роботах – Хортиця та Дніпро. Багато квітів, важливих для майстрів людей на портретах…
Є мрії та спогади, які живуть нині поруч – або з художниками, в майстернях, або у вдасників, в оселях. Представлене на виставці мистецтво стало частиною життя, яким запоріжці на тривалість виставки поділилися із запоріжцями.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
Музей працює у щоп’тяниці, щосуботи та щонеділі – з 10.00 до 16.00.
