Аналітичний центр DiXi Group у межах підготовки до Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), шо відбудеться в Берліні 11–12 червня, організував онлайн-зустріч «One Voice for URC: Ключові складові відновлення інвестиції а людей і знання». У ній взяли участь економісти, освітяни, громадські діячі, експерти, представники влади.
За результатами опитування Міжнародної організації з міграції, близько половини з тих українців, які опинились у країнах Східної та Центральної Європи через війну, вже мають роботу, і майже 70% – не планують вертатися додому з ЄС. Поза тим відновлення в Україні має бути «зеленим», із децентралізованою генерацією, розумними мережами й новими технологіями в регіонах і в центрі. Як дати цьому раду?
Чиїми руками підніматимемо країну?
Президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко вважає, що маємо повертати українців із-за кордону й навчати професіоналів. Яких умов для повернення потребуємо та як дизайнувати освіту, щоби відбудова не тривала десятиліттями, а ми мали фахівців «уже й тут»?
Заступник міністра економіки України Олексій Соболев підкреслив, що людському капіталові присвячені цілий блок у Плані України й окремий трек прийдешньої URC. Cтратегічні цілі: зміцнити освіту та навички, повернути на ринок праці тих людей, що вилучені з нього через різні обставини, підвищити відсоток економічно та суспільно активного населення й усунути соціально-економічні наслідки війни.
Оскільки держава не в змозі вирішити всі освітні проблеми самотужки, вона також покладатиметься на приватний сектор, який може допомогти з підвищенням кваліфікації та перекваліфікацією, інноваціями в освіті тощо.
Генеральний директор директорату професійної освіти МОН України Ірина Шумік зауважила: з огляду на катастрофічну нестачу кадрів і значну потребу в них для розвитку потенціалу маємо дбати про його збереження та поповнення . Профосвіті наразі бракує гнучкості для того, щоб оперативно реагувати на запити від ринку праці. Втім, є й успіхи, пов’язані зокрема з «пере- і донавчанням» дорослих.
Так, МОН України підготувало чотири курси як енергетичних, так і будівельних професій із фокусом на зеленому переході й енергоефективності. Їх пройшли понад три тисячі людей, серед яких багато жінок, що важливо в контексті ґендерного балансу.
«Вивчаємо потреби, що їх має ринок праці, – зазначає Ірина Шумік, – і разом із освітніми закладами розробляємо коротку програму для підготовки фахівців, на яких є попит».
Віце-ректор Українського католицького університету Дмитро Шеренговський наголосив на тому, що університети мають із надавачів освітніх послуг перетворитися на соціальних брокерів, які допомагатимуть громадам, поєднуватимуть їх із бізнесом, владою, громадськими організаціями й інвестуватимуть у соціальний капітал.
Слово «відбудова» обмежує амбіції. Нам потрібно будівництво нової української економіки
Радник програми GIZ «Професійна освіта в Україні / Skills4Recovery» Олексій Олексюк застеріг, що без якісних змін ми й далі втрачатимемо людей «як природним, так і міграційним шляхом», а залучення зовнішніх мігрантів і вища народжуваність цілком проблеми не вирішить. Ринок праці потерпає від невідповідності: розрив між тим, чого хоче компанія, і тим, що пропонує людина, є суттєвим. Більшість усвідомлює, що навички слід розвивати, й у пригоді тут має стати освіта.
«Її якість пов’язана із зовнішньою незалежною оцінкою, роботодавців зокрема, – підкреслив Олексій Олексюк. – Аби подолати виклики, потребуємо спілкування та діалогу, і це не тільки про розмови, а й про спільну роботу».
Співзасновник greencubator Роман Зінченко закликав говорити в Берліні про рух уперед: «Відбудова – слово, що обмежує амбіції. Build Back Better є застарілою концепцією. Нам потрібно Build Forward: не відбудова, а будівництво нової української економіки».
Директорка Kyiv School of Energy Policy Mілена Комар наголосила на тому, шо ми не можемо послуговуватися «логікою заповнення прогалин», натомість «сьогодні маємо працювати на день завтрашній», який визначатимуть три основі рамки: євроінтеграція, зелений перехід і відновлення.
«В освіті нам слід іти на крок попереду. Так, під час URC важливо наголосити на громадах та їхніх потребах, від енергоменеджерів до коштів на відбудову».
Підсумовуючи, директор із досліджень DiXi Group Роман Ніцович зазначив, що розмова дала змогу сформувати комплексне бачення того, із чим «Україна як множина різних зацікавлений сторін підходитиме до конференції» у Берліні.
За матеріалами конференції «One Voice for URC: Ключові складові відновлення інвестиції а людей і знання»