Полоз сарматський – Elaphe sauromates – занесений до Червоної книги України. Так представив свою «фотомодель» знавець запорізької природи, фотохудожник
Друга назва цього представника родини полозових – полоз палласів. Довжина тіла від кінчика морди до хвостика може бути більше двох з половиною метрів, в Україні полози зазвичай до 1,6 метра.
Зустрівся полоз пану Юрію на остріві Хортиця, 27 травня цього року.
Поширений полоз сарматський у Південно-Східній Європі, Малій Азії та заході Центральної Азії. Віддає перевагу степовим, лісостеповим, напівпустельним і кам’янистим місцевостям.
В умовах Запорізької області трапляється зрідка, – пише Вікіпедія, – у відносно відкритих ландшафтах, зокрема у всіх типах степу, на суходільних і сухих заплавних луках, серед розріджених чагарникових заростей і рідколісь, на узліссях байраків, на околицях сільськогосподарських угідь, тваринницьких ферм і населених пунктів.
Як сховища використовує нори ховрахів, піщанок, полівок та інших гризунів, пустоти під камінням, щілини і промоїни в ґрунті, дупла дерев і пустоти серед їх коріння…
Винищує гризунів біля людських осель.
Занесений до Червоної книги України. То бережемо та не лякаймо сарматського полоза. Може, його предки ще сарматів бачили? Два з половиною тисячоліття тому?
За матеріалами відкритих Інтернет-джерел
