Два милих фото прийшло з далекої Ірландії. Там живуть українські жінки, яким нині нема куди повертатися. Міста – як моя рідна Нова Каховка – або зайняті російськими військами, або зруйновані.
Живуть у вітрами оповитій Ірландії вже другий рік. Та не забувають рідних навичок любові до землі.
“Стільки каміння накопала з цієї ділянки. Її приводила в порядок”, – написала мені пані Валентина, вчителька з Нової Каховки.
Що росте? – питаю.
“Цибуля, кріп, морква , буряк посходили. Капусту висадили, картоплю посадили”.
Ось як виглядав город наприкінці травня:
Росте, зазвичай, добре те, що любиш та доглядаєш.
Роскоммон, де живе моя добра знайома, – місто в Ірландії, адміністративний центр графства, назва якого означає «ліс Святого Коммона» [англ. – Roscommon, ірл. – Ros Comáin. Навіть у назві відчувається спорідненість історії].
Початок місту дав монастир, заснований у V столітті. 1269 року у місті було збудовано замок.
Його руїни вражають опором часу.
Населення – у 2011 році становило 5693 людей. Наразі трішки більше. На дещицю українського, палкого, роботящого жіноцтва.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото з відкритих Інтернет-джерел
