Відповідь буде несподіваною: це народність, якої окремо більше не існує, – майя. Втім, її нащадки живуть досьогодні, а цивілізація майя була такою потужною, що не гріх згадати по її здобутки. І про футбол, звичайно)))
Майя мали понад 40 міст
У народності майя в епоху розквіту (250—900 рр.н.е.) налічувалося близько сорока міст, серед яких Тікаль, Чичен-Іца, Ушмаль, Паленке. У різних поселеннях мешкало від 5 тисяч до 50 тисяч осіб – для давньої цивілізації це просто гігантські цифри. Усього ж населення майя в класичний період сягало 2 млн осіб: це можна порівняти з чисельністю сучасної Словенії.
Вчені вважають, що ми ще маємо відкрити міста майя: артефакти виявляють і сьогодні. Наприклад, у 2014 році знайшли 2 міста: Тамчен та Лагуніта. Також занедбане городище знайшли у джунглях Гватемали у 2018 році.
Піраміди майя більші за єгипетські
Деякі піраміди у Мезоамериці набагато більші за своїм обсягом, ніж відомі піраміди Єгипту. Так, найбільша піраміда знаходиться у місті Ель-Мірадор у Гватемалі. Називається вона Ла-Данта. І хоча у висоту вона 72 метри (піраміда Хеопса – 146 метрів), її обсяг – 2,8 млн. куб. м. Це робить її на 200 000 м³ більше за Велику піраміду в Єгипті.
На жаль, Ла-Данта, як і сам Ель-Мірадор, не особливо відомі, оскільки стародавнє місто вкрите густими джунглями Гватемали, потрапити сюди можна лише з дуже досвідченим гідом.
Система писемності, розгадувана століттями
У майя була дуже розвинена писемність: вона налічувала понад тисячу ієрогліфічних символів. Наприклад, саме таку кількість китайських ієрогліфів використовують у 92% щоденних друкованих видань у Китаї.
Писемність майя була загадкою протягом століть. Працю над дешифровкою розпочав ще Константен Рафінеска на початку ХІХ століття, що спромігся розгадати числівники мая. Протягом століття розшифровка була справою науковців-одинаків. Серед них – дрезденський дослідник Ернст Фьорсман, радянський науковець (родом з Харківшини) Юрій Кнорозов, американська архітекторка та археологиня Тетяна Проскурякофф.
Від майя дійшло лише 3,5 книги
Найперші написи мовою майя датуються 200—300 роками до н. е. Перші іспанські завойовники зустрічали майя, які вміли писати і читати, та знаходили величезні бібліотеки літератури майя. Під впливом релігійних діячів католицької церкви майже вся література майя була знищена іспанськими священиками, зокрема, єпископом Дієго де Ланда (середина XVI століття). З величезної кількості книжок збереглося тільки три так званих кодекси майя (Паризький, Мадридський та Дрезденський). Декілька років тому також було визнано справжнім ще один пам’ятник писемності майя – кодекс Грольє, що зберігся лише наполовину.
Майя мали свій футбол з дуже жорсткими правилами
Гра тлачтлі, звісно, лише віддалено нагадує футбол. Майданчики для ігор є у багатьох містах майя, що говорить про популярність цієї гри. Ідея була у тому, щоб утримувати м’яч на території майданчика, при цьому використовувати для удару лише стегна.
Гра була жорстка з двох причин.
По-перше, каучуковий м’яч був досить стрибучим, цільним і тому досить важким. Його середній діаметр коливався від 25 до 30 см при вазі від 1,4 до 2,7 кг, але міг доходити до 3-4 кг (сучасний футбольний м’яч важить близько 400 г). Із такою вагою можна було легко отримати травми. Тому захисне спорядження мая деколи не поступалося сучасній формі гравця в американський футбол. Проте воно було досить коштовним, його мали лише аристократи.
Ну, а друга причина може шокувати сучасного чоловіка – капітана команди, яка програла, приносили в жертву. Свою долю він зустрічав із гідністю.
Насправді у культурі майя було ще багато цікавого: наприклад, вони робили навмисне своїх дітей косоокими, обточували зуби, а жертвопринесення у них було нормою…
Джерело: портал “Цікаво знати”
