Наприкінці квітня в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація 23-го числа щорічного альманаху “Музейний вісник”.
Варто відзначити, що ні колишні карантини, ні повномасштабне вторгнення не завадили колективу продовжувати наукову та популяризаторську роботу, результати якої з 2001 року регулярно засвідчує «Музейний вісник». І минулий, важкий 2023 рік, не став винятком, за що величезна подяка ЗСУ та обласній владі, яка виділила кошти на публікацію. Бо війна точиться, у тому числі, і за нашу історію. І перше, що знищують окупанти — це артефакти й інші музейні експонати, а також книги і наукові дослідження, які доводять українську окремішність та ідентичність. Тож видання нових історичних розвідок є одним зі складників відсічі ворогу.
Як висловився заступник директора музею Георгій Шаповалов, недарма на обкладинці альманаху (її майстерно створив історик і фотохудожник Володимир Лініков) зображено шеврон Симона Петлюри: “Бо ми — вояки, а не безсловесні гречкосії, якими нас вороги вважали!”
«Музейний вісник» № 23 містить праці не лише запорізьких музеологів, а й науковців з Києва, Харкова, Нікополя, Полтави, Тростянця. Тематика публікацій охоплює період від найдавніших часів до сьогодення.
Поціновувачів сивої давнини зацікавлять дві наукові праці у співавторстві знаних запорізьких археологинь Зої Попандопуло та Ірини Тіхомолової. Робота «Курганний могильник «Полоузівка» у Бердянському районі» присвячена похованням, типовим для розвинутого етапу зрубної культури Північного Приазов’я. А «Історія вивчення середньовічного городища на території Великого Лугу» занурює читача у XIV століття, коли у наших плавнях стояли городища намісників Золотої Орди, де велася жвава торгівля. Свідченням чого, поза іншим, є іранська бронзова статуетка, китайська порцеляна, металеві дзеркала з ієоргліфами та селадонові блюда.
Трошки ближчий до нас час став об’єктом дослідження Ольги Чайки «Відображення ролі населення України в Кримській війні в експозиції ЗОКМ». Авторка розповідає, як в середині ХІХ століття росія виснажувала людські та матеріальні ресурси півдня України, розорювала селянські господарства у черговій загарбницькій війні, в якій зрештою отримала поразку. Що не завадило їй по закінченні переселити козаків, які боронили причорноморські землі, на Кавказ.
Коли і чому починає з’являтися культ полеглих у другу світову радянських бійців? Скільки насправді тривала операція з оволодіння Запоріжжям у 1943 році? Якими були реальні втрати? На ці питання дає відповіді Володимир Лініков у статті-розвідці «Ніхто не забутий? Ніщо не забуте?» .
Співробітники Розівського краєзнавчого музею (Розівка зараз в тимчасовій окупації) Олександр Подпрятов та Оксана Подпрятова дослідили події уже наших часів, коли представники церкви московського патріархату з проросійськими громадськими організаціями намагалися нав’язати сучасним українцям ідеї “братніх народів”, перекручуючи події 800-річної давнини. . Цьому питанню присвячена їхня робота «Використання міфологеми «Битви на Калці» для інспірації ідеї «русского мира» в українське суспільство».
Із захопленням читається звіт про польові дослідження 2023 співробітників відділу природи Запорізького краєзнавчого музею Сергія Сучкова, Лариси Єрохиної та Фелікса Пересипкіна. Науковці здійснили десять виїздів до восьми локацій Запоріжжя та Запорізькгьо регіону, під час яких ідентифікували 60 видів рослин та спостерігали представників 226 видів комах. Особливої уваги заслуговує перша в нашій області знахідка популяції денного метелика — рябця авринії, що внесений до Червоної книги України, Європейського Червоного списку метеликів, Червоної Книги UICN, Бернської конвенції.
Діяльності музею як допоміжній складовій патріотичного виховання української молоді присвятила три публікації Вікторія Водоп’ян. Про зв’язок музеїв і освіти пише директорка Балківського історико-краєзнавчого музею Олена Миргородська. Як події російсько-української війни відображені в експозиціях ЗОКМ, розповіла Ірина Коробова.
У серпні 2023 року Запорізький краєзнавчий ініціював та провів Міжнародну наукову онлайн-конференцію «Вплив воєнних подій, техногенних та антропогенних чинників на пам’ятки археології». Матеріали цієї конференції склали окремий розділ у “Музейному віснику”.
З вітальним словом на тій конференції виступила професорка Вільного університету Берліна (Німеччина) Кайзер Елке. Яка сказала: “Агресивна війна росії — непоправне діяння. До 24 лютого 2022 року я особисто перебувала в ілюзії, що неможливо, щоб злочинний російський уряд вирішив напасти на таку суверенну державу як Україна. Звичайно, я не була самотньою у цій ілюзії, і разом з багатьма іншими була гірко розчарована.
Безумовно, наслідки війни ще довго залишатимуться на першому плані. Але прийде час, коли Україна подолає цю війну як суверенна держава. І ми зможемо вернутися до інших тем на наших наступних зустрічах”.
Про Перемогу, повернення додому і майбутні, присвячені не винятково воєнним подіям, дослідження мріють усі запорізькі, розівські, балківські, бердянські музеологи, історики, науковці.
“Хай наступний наш “Музейний вісник” буде тільки про історію! І міститиме набагато більше мирних розвідок”, — висловила загальні думки наукова співробітниця Запорізького краєзнавчого Світлана Козиряцька.
Колектив Запорізького обласного краєзнавчого музею буде і надалі працювати над створенням видання, яке стало візитівкою закладу. А Віктор Тєкуч — очільник видавництва ПП “АА Тандем”, в якому побачили світ усі номери “Музейного вісника”, сказав: “Ми друкуємо на майбутнє. “Цей “Музейний вісник” і наступні будуть читати і сьогодні, і через 100 років”.
Хай так і буде!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки